Захистіть свої права – під час розрахунків отримайте фіскальний чек!

опубліковано 22 липня 2026 року о 14:19

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Видача суб’єктами господарювання розрахункових документів (фіскальних чеків) гарантує захист прав споживачів та підтверджує легітимне походження товару при продажу,зокрема побутової техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів.

Так, наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та гарантійне обслуговування товарів сервісними центрами.

Наголошуємо, що суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. А споживачам необхідно знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків. Відмова у видачі фіскального чека – це порушення прав і відсутність захисту покупця.

Повідомити про факти порушень законодавства, зокрема незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів, можна в один клік за допомогою цифрового сервісу TAX Control (TAX Control розміщений на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – необхідно лише натиснути на віджет «TAX Control» і відправити повідомлення).

Така взаємодія допомагає виявляти тіньову діяльність та сприяє формуванню чесного бізнес-середовища.

TAX Control – дієвий механізм боротьби з порушеннями

Цифровий сервіс TAX Control – це захист прав споживача і прозорість ведення бізнесу.

TAX Control рекомендується скористатися, якщо:

- не видали чек або видали нефіскальний чек;

- магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою;

- бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально);

- інші порушення.

Який принцип дії?

Через сервіс TAX Control надсилається інформація, яка автоматично надходить до податкової служби відповідного регіону. Дані аналізуються та використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання.

У чому ключова перевага застосування TAX Control?

Захист прав споживача: ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців.

Чесна конкуренція: бізнес, який платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні».

Функціонування і розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону.

TAX Control – це ефективний інструмент контролю і боротьби з порушеннями!

Чесні правила – спільні досягнення!

Не можете виконати податкові обов’язки через війну? Подайте заяву та підтвердні документи

Якщо через обставини, пов’язані з воєнним станом, платник податків не може своєчасно виконати свої податкові обов’язки, він має повідомити про це податкову та підтвердити такі обставини документально.

Подайте заяву про неможливість виконання податкових обов’язків разом із документами, які підтверджують причини такої неможливості.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли платник не може вчасно:

- сплатити податки та збори;

- подати податкову або іншу передбачену законодавством звітність;

- зареєструвати податкові чи акцизні накладні та розрахунки коригування;

- подати електронні документи, пов’язані з обігом пального та спирту етилового;

- виконати інші податкові обов’язки, визначені законодавством.

До заяви додайте копії документів, які підтверджують неможливість виконання податкових обов’язків. Перелік таких документів залежить від категорії платника (юридична чи фізична особа) та визначений відповідним Порядком.

Водночас є окремі винятки. Зокрема, спеціальний порядок застосовується до випадків, пов'язаних із реєстрацією акцизних накладних, поданням електронних документів щодо обігу пального або спирту етилового та окремих заявок на їх переміщення.

Порядок поширюється на фізичних осіб, у тому числі самозайнятих, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України), а також їхні відокремлені підрозділи.

Якщо після прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов'язків платник відновив можливість їх виконувати, він зобов'язаний не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає після місяця такого відновлення, повідомити про це контролюючий орган, подавши повідомлення у довільній формі.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924744.html

Довідково.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкових обов’язків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Документ прийнято відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Він визначає процедуру підтвердження можливості або неможливості виконання податкових обов’язків та перелік документів, які необхідно подати для підтвердження відповідних обставин.

Е-кабінет: як надіслати інформацію на письмовий запит органу ДПС разом із документами?

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити:

номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;

інформацію, що запитується органом ДПС.

Платник податків скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (Е-кабінет) має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС в електронному вигляді лист, який містить інформацію, що запитується органом ДПС, та її документальне підтвердження у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.

У разі якщо загальний розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг, із зазначенням в реквізиті «Короткий зміст» меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету номеру та дати запиту органу ДПС, на який надається відповідь.

Довідково:

п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 та п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ);

п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (із змінами).

ДПС робить податкові консультації доступнішими: мережа онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів зросла до 84

Державна податкова служба активно розвиває мережу онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів, щоб зробити податкові консультації більш доступними. Наразі в різних регіонах вже відкрили 84 такі пункти. Крім того, працюють 20 Офісів податкових консультантів.

Про це розповіла очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух.

«Податкові консультації стають ще доступнішими. Щоб отримати консультацію податкової, більше не потрібно їхати в інше місто чи шукати потрібного фахівця. Сервіс вкрай затребуваний. Бо економить час людей. І головне – податкова допомога доступна, незалежно від того, де люди проживають», – сказала Леся Карнаух.

Офіси податкових консультантів ДПС відкрила у вересні минулого року. І вже в них разом з онлайн – пунктами наші фахівці надали понад 140 тисяч консультацій.

Найчастіше консультаціями в ОПК користуються громадяни з питань особистого оподаткування – понад 70 % звернень.

Ще близько 17 % консультацій надають фізичним особам – підприємцям і представникам малого бізнесу.

Серед найпоширеніших тем звернень:

- нарахування та сплата податків, зборів і єдиного внеску – 41,6 %;

- робота з сервісами Електронного кабінету – 8,8 %;

- визначення та перевірка податкового боргу – 7,6 %.

Найбільше онлайн – пунктів ОПК наразі працює на Одещині – 14, на Волині – 10, на Львівщині та Київщині по 6, а також на Вінниччині та Миколаївщині по 5.

«Ми і надалі будемо розширювати мережу онлайн – пунктів, щоб податкові консультації були доступними для платників у всіх регіонах України. Вже незабаром нові точки з’являться в Івано-Франківській та Хмельницькій областях», – зазначила Леся Карнаух.

До речі, майже 26,5 тисячі громадян скористалися можливістю залишити анонімний зворотний зв’язок через QR-коди.

За результатами анкетування 98,6 % опитаних задоволені якістю послуг, 98,7 % високо оцінили компетентність експертів, а 98,4 % респондентів відзначили доступність сервісу.

Адреси Офісів та онлайн – пунктів:

https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv

Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання

Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1393).

Згідно з абзацом шостим ст. 1 Закону № 1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, відноситься до неякісної та небезпечної продукції.

Статтею 5 Закону № 1393 встановлено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу.

Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом № 1393 (ст. 6 Закону № 1393).

Відповідно до ст. 8 Закону № 1393 вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.

Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.

З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена.

При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (із змінами) (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної у відповідності з вимогами Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС.

До яких видів економічної діяльності (КВЕД) відносяться промислові підприємства?

Промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією.

Термін «промислове підприємство» охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв’язку (ст. 1 Конвенції про допомоги у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 08 липня 1964 року № 121).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – ДК 009:2010), економічна діяльність – це процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва – це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, наданні промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».

Тобто, промисловими, з метою застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій:

B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів»,

C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;

D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»,

E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»

F «Будівництво».

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41315

У скриньці РРО не вистачає готівкових коштів: як оформити повернення готівки за товар фізичній особі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках, що передбачають повернення коштів споживачу відповідно до законодавства. Форма № ФКЧ-2 фіскального касового чека видачі коштів наведена в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що ФОПи касової книги не ведуть.

У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

Цифрові можливості для громадян України: РНОКПП через «е-Консул» та Е-картка платника

Так, для громадян України з’явилися нові можливості отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП, картка) через систему «е-Консул» та в мобільному застосунку «Дія».

Завдяки сервісу оформлення РНОКПП для дітей віком до 18 років через систему «е-Консул» кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може отримати РНОКПП в електронному вигляді.

Раніше для оформлення документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за кордоном, громадяни зверталися до закордонних дипломатичних установ. Через них направляли листи із копіями документів до Державної податкової служби, або поверталися тимчасово в Україну, щоб особисто звернутися до Центру обслуговування платників. Отримання картки займало від 2 до 4 тижнів.

Тепер електронну заяву та скани документів можна подати через систему «е-Консул» або особисто звернутися до закордонної дипломатичної установи.

Отримати картку можна протягом 1 – 3 днів. Готову картку платника податків можна легко перевірити в застосунку Дія.

Також завдяки сервісу е-Картка платника податків оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків можна онлайн у застосунку Дія – без відвідування податкової.

Заява подається всього за кілька хвилин, а готові документи будуть доступні прямо у смартфоні.

Водночас, залишається можливість як і раніше, звернутися за карткою особисто до органів ДПС або оформити її в Електронному кабінеті. Документи мають однакову юридичну силу.

Чи подається Заява за ф. № 20-ОПП, якщо об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, знаходяться за межами України?

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ).

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань без присвоєння коду ЄДРПОУ.

Отже, відокремлені підрозділи українських юридичних осіб, які мають місцезнаходження на територіях інших країн та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства таких країн, не отримують ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ та не підлягають обліку як самостійні платники податків в Україні.

Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку 1588.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Електронні документи, сплата акцизу та взаємодія інформаційних систем: ДПС обговорила з бізнесом тестування системи еАкциз

Формування та обробка електронних документів, взаємодія інформаційних систем ДПС із компонентом «еАкциз», використання бюджетних рахунків для сплати акцизного податку під час бета-тестування стали основними темами чергової робочої зустрічі ДПС, Мінцифри із представниками суб'єктів господарювання, які тестують систему.

Учасники обговорили практичні питання, які виникли від початку тестування «еАкциз», пропозиції щодо вдосконалення окремих функціональних можливостей системи, а також узгодили подальший порядок взаємодії та комунікації під час проходження тестування сервісів зі сплати акцизного податку.

Окрему увагу приділили питанням використання бюджетних рахунків, на які під час тестування зараховується акцизний податок, відображення нарахувань у картках платників, повернення коштів або їх зарахування в рахунок майбутніх платежів.

Також були опрацьовані технічні та нормативні аспекти, необхідні для подальшого вдосконалення сервісів і забезпечення їх стабільної роботи.

ДПС спільно з Мінцифри продовжують активну співпрацю з бізнесом у межах бета-тестування «еАкциз». Такий формат взаємодії дозволяє оперативно враховувати пропозиції користувачів, вдосконалювати функціонал системи та забезпечити її якісне впровадження.

Що потрібно для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг

1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг».

2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті).

3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг».

4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо).

Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів.

Оновити сертифікат можна самостійно всього за кілька хвилин через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Новий ключ буде дійсним протягом 2 років.

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо: номер якої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (ЮО) (далі – Декларація) зазначається у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації, якщо платником здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, повідомляє.

Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинної на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

Поле «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації заповнюється платником при самостійному виправленні ним помилок за минулий податковий (звітний) період та зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню.

Отже, якщо платником єдиного податку третьої групи (юридичною особою) здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, то у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 розд. «І. Загальні відомості» Декларації зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню.

Слід зазначити, що платник податків може дізнатись реєстраційний номер Декларації скориставшись електронним сервісом Електронний кабінет розміщений на вебпорталі ДПС, а саме, в меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету, яке надає можливість перегляду раніше поданої, зокрема, податкової звітності до органу ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звітність, подану на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

Фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація, необхідно звернутись до податкового агента

Згідно з абзацом першим п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО).

Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків ведеться у ДРФО за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем (за наявності), ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).

До ДРФО включаються, зокрема, дані про суму нарахованого та/або виплаченого доходу, суму нарахованого та/або перерахованого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), суму нарахованого та/або перерахованого військового збору (п. 1 розд. V Положення № 822).

Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору накопичується у ДРФО відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ (п. 4 розд. V Положення № 822).

Відповідно до п. 1 розд. X Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі ДРФО, може отримати відомості про себе, наявні у ДРФО.

Форма Відомостей з ДРФО про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – Відомості) є додатком 15 до Положення № 822.

Пунктом 6 розд. Х Положення № 822, зокрема, визначено, що у разі відсутності інформації про доходи в ДРФО контролюючий орган надає Відомості за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822.

З урахуванням примітки до Відомостей відомості надаються, зокрема, відповідно до додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами), які подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС, до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Слід зауважити, що у разі подання податковим агентом Додатка 4ДФ до Розрахунку, в якому допущено помилку, зокрема, невірно зазначений РНОКПП фізичної особи, інформація про суми нарахованого доходу, утриманий та сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір буде відображена в ДРФО для фізичної особи, РНОКПП якої зазначений у Додатку 4ДФ до Розрахунку.

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4).

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться, зокрема, на підставі самостійно виявлених платником помилок (п. 1 розд. V Порядку № 4).

Відповідно до п. 3 розд. V Порядку № 4 поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Враховуючи зазначене, фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, необхідно звернутись до податкового агента, яким подано Розрахунок з недостовірною інформацією, з метою подання таким податковим агентом Розрахунку та Додатка 4ДФ з типом «Уточнюючий», з відображенням достовірної інформації, зокрема, щодо РНОКПП фізичної особи.

Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника заданими інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) .

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника). Крім цього, актуальним на поточний момент є отримання Довідки з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155.

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Чек-лист від податківців Дніпропетровщини:як повернути помилково або надміру сплачені грошові зобов’язання

Переплата або помилка під час сплати податків – ситуація, яку можна виправити

Під час сплати податків ніхто не застрахований від помилок. Неправильно зазначені реквізити, подвійна сплата, перерахування коштів не на той бюджетний рахунок – такі ситуації трапляються як у підприємців, так і у громадян.

Законодавство передбачає механізм їх повернення або перерахування.

Головне – вчасно звернутися до податкового органу із відповідною заявою.

Коли можна повернути кошти?

При здійсненні платником невірної сплати податків, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання відповідної заяви.

Винятком є лише повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу.

Подати заяву необхідно протягом 1095 днів із дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. При цьому слід врахувати призупинення строків на період дії карантину, запровадженого у зв'язку з COVID-19, та воєнного стану.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС у паперовій та в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

- на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Особливості повернення переплати

Важливо пам'ятати: якщо у платника є податковий борг, повернути кошти на банківський рахунок не вдасться до повного погашення цього боргу.

Така вимога встановлена Податковим кодексом України і поширюється на всі випадки повернення надміру або помилково сплачених сум.

Для податку на додану вартість діють окремі правила. Якщо надміру сплачені кошти були перераховані до бюджету з рахунка платника у системі електронного адміністрування ПДВ, вони повертаються насамперед саме на цей рахунок.

Якщо ж на момент звернення або фактичного повернення такий рахунок уже відсутній, кошти можуть бути перераховані на банківський рахунок платника.

Скільки часу триває повернення?

Після отримання заяви податковий орган проводить її опрацювання. Не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення двадцятиденного строку з дня отримання заяви формується електронний висновок про повернення коштів і автоматично передається до територіального органу Казначейства.

Після отримання такого висновку Казначейство протягом п'яти робочих днів здійснює повернення коштів або їх перерахування відповідно до зазначеного платником напряму.

Щоб уникнути зайвих затримок, перед сплатою податків варто уважно перевіряти реквізити платежу, код бюджетної класифікації, суму та призначення платежу.

Якщо ж помилка все-таки сталася, не варто хвилюватися. Законодавство передбачає чіткий порядок повернення або перерахування коштів. Головне – своєчасно подати заяву, правильно заповнити її реквізити та врахувати наявність або відсутність податкового боргу.

Дотримання цих простих рекомендацій дозволить швидко врегулювати ситуацію та уникнути зайвих фінансових і часових витрат.

Довідково:

Статті 43 та 102, п. 52² та п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями);

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;

Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» (із змінами).

ПРРО – комфортне програмне рішення від ДПС

Це програмне рішення:

- відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО;

- охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване.

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play, Windows та Web, а також на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС».

«ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для Web оновлюється автоматично.

Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені, зокрема:

- керівництво користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha;

- форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/;

- відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi.

Обирайте сучасні цифрові рішення!

ПРРО – це автономність, мобільність і зручність ведення вашого бізнесу!

ДПС робить податкові консультації доступнішими: мережа онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів зросла до 84

Про це розповіла очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Ще близько 17 % консультацій надають фізичним особам – підприємцям і представникам малого бізнесу.

Серед найпоширеніших тем звернень:

- нарахування та сплата податків, зборів і єдиного внеску – 41,6 %;

- робота з сервісами Електронного кабінету – 8,8 %;

- визначення та перевірка податкового боргу – 7,6 %.

Адреси Офісів та онлайн – пунктів:

https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv

ФО – пенсіонеру, який не досяг пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах, в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком»: чи є пільга щодо сплати земельного податку?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).

Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.

Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями);

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком)», мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Подавати заяви про право користування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.

Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно нерухомість, яка не має ознак будівель і класифікується як інженерні споруди?

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

При цьому ПКУ містить наступні визначення:

об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (п.п. 14.1. 129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Так, об’єктами нежитлової нерухомості є, у тому числі, господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та інші будівлі.

Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.238 ПКУ споруди – земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Відповідно до Національного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), інженерні споруди (усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них) віднесено до розд. 2 Класифікатора, зокрема, підрозділи:

«Транспортна інфраструктура» (код 21), зокрема, шляхи, вулиці, дороги та дорожні споруди, споруди суднобудівної промисловості тощо;

«Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» (код 22), зокрема, магістральні водопроводи, наземні, підземні або підводні лінії електронних комунікаційних мереж, релейні системи, радіо, телевізійні та кабельні мережі, телекомунікаційні вежі та радіокомунікаційні споруди тощо;

«Комплексні споруди промислових об’єктів (код 23), зокрема, установки та споруди шахт, кар’єрів, гірничодобувних свердловин (наприклад, завантажувальні та розвантажувальні станції, копри шахт, коксохімічні та газові заводи тощо);

«Інші інженерні споруди» (код 24), зокрема, спортивні майданчики та поля, обладнані для занять спортом на відкритому повітрі, таких як футбол, бейсбол, регбі, водний спорт, легка атлетика, автомобільні, велосипедні або кінні перегони тощо.

Враховуючи зазначене, об’єкти нерухомості, віднесені до розд. 2 Класифікатора, які не мають ознак будівель в значенні п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Чи можливо переглянути закриту робочу зміну в ПРРО, яка була відкрита та закрита на іншому пристрої?

Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі.

Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання.

Внесено зміни до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Наказом Міністерства фінансів України від 11.05.2026 № 249 (із змінами, внесеним наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2026 № 293 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 травня 2026 року № 249») (далі – Наказ № 249) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 89.

Наказ № 249 набув чинності 24.06.2026 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.06.2026 № 51).

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить всі моделі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр) наявна інформація про всі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання.

Наголошуємо, що оновлення програмного забезпечення окремих реєстраторів розрахункових операцій жодним чином не свідчить про неможливість використання решти РРО. Зміни до Реєстру, за потреби, вносяться щокварталу.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають застосовувати РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи на товари чи послуги, які той придбав. З 01.03.2025 діють нові форми чеків.

Що потрібно пам’ятати:

- документ не прийматиметься як розрахунковий, у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотримання сфери його призначення;

- відображення тих чи інших обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу;

- помилки/неточності в назві товару в чеках, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для недійсності чека.

Повідомляємо, що строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

еАкциз: бізнес уже може протестувати систему до її обов’язкового запуску

З 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.

До обов’язкового запуску електронної системи простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) ще є час. І саме зараз його варто використати, щоб спокійно підготуватися до нових правил.

Тож запрошуємо бізнес долучитися до тестування системи.

Попереднє тестування – мінімізація технічних збоїв та операційних помилок у майбутньому.

Участь у тестуванні допоможе:

- Налаштувати власні системи: адаптувати внутрішнє програмне забезпечення до інтеграції з еАкцизом.

- Підготувати команду: навчити працівників працювати з новими електронними кабінетами та сервісами.

- Перевірити логістику: протестувати створення електронних акцизних марок та оформлення цифрових документів на переміщення продукції.

- Усунути помилки заздалегідь: виявити й виправити технічні неузгодженості до запуску системи на повну потужність.

Долучитися до тестів можуть компанії та підприємці, які:

Мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкоголем чи тютюном.

Зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.

Як подати заявку

Перейдіть на портал xtrace.gov.ua та заповніть форму.

Тестування триватиме до 12 жовтня 2026 року.

Крім того, ДПС уже надсилає детальні запрошення з інструкціями безпосередньо в Електронні кабінети платників – перевіряйте свої сповіщення.

Заява за формою № 20-ОПП: де в Електронному кабінеті можна переглянути відомості про об’єкти оподаткування?

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац другий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ);

- взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій (абзац сімнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Слід зазначити, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх облікових даних, з яких для заповнення графи 5 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями)) можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою.

Щодо перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за певних умов

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо: чи може бути проведений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, інформує.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.

Якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку

Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Чи втрачає ФОП право перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо перерахував благодійну фінансову допомогу на потреби ЗСУ зі свого підприємницького рахунку?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073):

- благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;

- благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073).

Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Отже, незалежно від того яку систему оподаткування у подальшому обере для себе фізична особа – підприємець (ФОП), благодійником виступає саме фізична особа, а не ФОП.

При цьому, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП.

Водночас, порядок відкриття надавачами платіжних послуг рахунків ФОП визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162).

Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162).

Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) та п. 24 розд. 1 Інструкції № 162.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичною особою – резидентом здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

При цьому нормами законодавства не встановлено обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності.

Тобто, ФОП не втрачає права перебувати на спрощеній системі оподаткування у випадку перерахування благодійної допомоги Збройним Силам України безпосередньо зі свого підприємницького рахунку.

Щодо терміну сплати МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи

Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3), який є невід’ємною частиною Декларації.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок;

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків.

Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Тобто, ПКУ передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання з наступним розподілом по територіальним громадам.

Показник Позитивного значення, розрахований за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, у Додатку 3 загальної Декларації (відображається у рядку 4 графи 7 Розрахункової частини загальної Декларації на поточний рік та відповідає значенню показника рядка 04 графи 3 розділу ІІ Додатка 3). Сума Позитивного значення (рядок 4 графи 7 загальної Декларації) розподіляється між звітними Деклараціями (по територіальним громадам) пропорцій площі земельних ділянок) та підлягає сплата по відповідних місцевих бюджетах.

Формою Декларації передбачено збільшення суми єдиного податку, нарахованої за І квартал поточного року, на суму Позитивного значення, розрахованого за податковий (звітний) рік, що передує поточному року (графа 7 рядка 5 Розрахункової частини Декларації «Загальні податкові зобов’язання з єдиного податку»).

Оскільки до інтегрованої картки платника податків переносяться узгоджені суми податкових зобов’язань з єдиного податку (поквартально) (графи 7 – 10 рядка 5 Розрахункової частини Декларації), то сума Позитивного значення за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, на яку збільшується сума єдиного податку, визначена за І квартал в Декларації на поточний рік як складова загальної суми єдиного податку, підлягає сплаті за І квартал поточного року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44572

До уваги платників!

Державною казначейською службою України розблоковано бюджетні рахунки, відкриті за кодами класифікації доходів бюджету (ККДБ) 14020201, 14020301, 14020401, 12020601, 14030201, 14030301, 14030401 та 14030601.

З оновленою інформацію, з урахуванням вищезазначеного, можна ознайомитись за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv (Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області).

До уваги платників: діють нові довідники пільг!

Cтаном на 30.06.2026 ДПС України затверджені нові довідники пільг:

- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 134/1;

- Довідник інших податкових пільг – № 134/2.

Нагадуємо, що вищезазначені довідники містять інформацію про всі податкові пільги, встановлені законодавством України. Ця інформація необхідна платникам податків для правильного формування податкової звітності.

Контролюючі органи здійснюють облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, на підставі інформації, наявної у податкових деклараціях, поданих такими особами.

Довідково: у довіднику зазначається: назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у податковій декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно та ін.); умови та строки дії пільги; чи призводить така пільга до втрат бюджету.

Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Як справляється МПЗ за земельні ділянки, отримані у спадщину, якщо в зареєстрованому договорі оренди орендодавцем зазначена особа, яка померла?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ста 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (податок) – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається контролюючим органом.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта ст. 124 ЗКУ).

Згідно зі ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Права власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 148 прим. 1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки, передбачені чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У ст. 31 Закону № 161 визначено підстави припинення договору оренди землі.

Так, за положеннями ст. 32 Закону № 161 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Враховуючи викладене, у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину, де орендодавцем зазначена особа, яка померла, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями, користувачами на інших умовах такої земельної ділянки у порядку, встановленому ПКУ, незалежно від того, що помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця. Водночас із метою уникнення подвійного оподаткування для фізичної особи – спадкоємця МПЗ не нараховується.

Мобільний застосунок «Моя податкова»: подати Облікову картку за формою № 1ДР або Заяву за формою № 5ДР просто і зручно

Для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.

Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.

Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).

Для формування Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

У запропонованих формах Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документу. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних наявних в ДПС (з можливістю їх коригування).

Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом із обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.

Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.

Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків, необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР, пред’явити документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи.

Податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Тобто, податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 35 прим. 1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

Наразі ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Суб’єкт господарювання має відокремлені підрозділи (філії): особливості реєстрації РРО

Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО:

Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;

Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ.

ФОП – платник єдиного податку одночасно є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: чи подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 65.9 ст. 65 розд. IV ПКУ визначено, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 розд. XIV ПКУ обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП.

Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 розд. І ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим кодексом, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу фізичної особи – платника єдиного податку, отриманого від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розд. XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).

Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

Для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску необхідно подати пакет документів

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 449).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді:

- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

- копію трудової книжки (за наявності);

- виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

- копію документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), – копію трудового договору.

Юридична особа користується пільгою щодо сплати земельного податку і надає в оренду земельні ділянки: що з оподаткуванням?

Відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).

Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Спадщина (подарунок) отримана фізичною особою - нерезидентом від фізособи – резидента: оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

До уваги фізичних осіб – власників нерухомості!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо: чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком, повідомляє.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючі органи мають право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.

Сервіс «Пульс»: як надати інформацію?

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Для надання Інформації необхідно здійснити такі кроки:

1. Набрати номер телефону 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), або 0 500 501 007 (Vodafone), або 0 770 501 007 (Київстар), або 0 730 501 007 (Lifecell) (вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента).

2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю з 8 год 00 хв до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

4. У неробочий час з 19 год 00 хв до 08 год 00 хв, у п’ятницю з 18 год 00 хв (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Заявник дає згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно із законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Комунікаційна податкова платформа – завжди оперативно, завжди результат!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкрите до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства, а також інформаційної підтримки платників.

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – КПП) – це комфортний формат комунікації податкових органів, бізнесу та громадськості, який є ефективним способом оперативного розгляду важливих питань платників податків.

Маєте питання?

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно швидко вирішити нагальні питання податкової сфери?

Є пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на КПП!

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають податковій службі забезпечувати комфортну та якісну підтримку платників податків.

КПП – це прямий діалог з податковою, це завжди швидко та результативно!

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

Державні виплати на дитину: відповідаємо на запитання

Наступна

Департамент економічного розвитку облдержадміністрації інформує