Податкова знижка за навчання: як підтвердити витрати

опубліковано 18 лютого 2026 року о 14:42

Громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.

Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним.

До витрат за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти відносяться кошти, які були використані як на освіту самого платника податку на доходи фізичних осіб (податок), так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Для того, щоб отримати податкову знижку за витратами, зазначеними вище, які понесені у 2025 році, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня року (включно) 2026 року.

Для підтвердження права на податкову знижку за навчання, до Декларації необхідно додати такі документи:

- копію договору з навчальним закладом;

- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;

- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);

- копію паспорта.

У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.

Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.

Відповідно до законодавства, контролюючий орган має право вимагати від платників підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації, крім документів, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Електронні форми податкових документів у вільному доступі

► Реєстр електронних форм податкових документів – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/

► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_rakhunky.htm

► Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_rakhunky.htm

► Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm

► Довідник документів податкової звітності – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-zvitnih-podatkovi/

► Довідник версій документів податкової звітності – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-versiy-podatkovih/

► Довідник термінів подання податкових документів – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-terminiv-podannya-/

Декларантам в нагоді!

Подача будь-якої звітності за будь-який період в електронному вигляді можлива!

Для цього потрібен кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП)!

Ви можете подати звітність онлайн з будь-якої країни світу, якщо у вас є КЕП, який ви згенерували у відокремлених пунктах реєстрації (далі – ВПР) – представництвах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС).

Повідомляємо, що на території Дніпропетровської області ВПР розташовані за адресами:

- м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95А, каб. 17 ((056) 374-31-78);

- м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, 25, вікна №№ 21, 22 ( (0562)36-96-59);

- м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4А, каб.102 ((056) 477-99-53);

- м. Кам’янське, вул. Медична, 9, каб. 101( (056) 370-10-41);

- м. Самар, вул. О.Цокура, 30, каб. 110 ((056) 370-10-42);

- м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14а, каб. 505 ((056) 370-10-43);

- м. Нікополь, просп. Трубників, 27, каб. 102 ((056) 370-10-46)

Для ознайомлення користувачів з наданням кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) функціонує сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua, на якому можна отримати детальну інформацію щодо отримання ЕДП, розміщення ВПР та режиму їх роботи, ознайомитися з нормативною базою та отримати відповіді на поширені питання, здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки та інше.

Отже, якщо ви держслужбовець, підприємець, громадянин чи юридична особа і вам потрібно подати звіт, розрахунок чи декларацію, запрошуємо отримати ЕДП у наших ВПР.

Вчасно подана звітність – це робота у правовому полі і запорука уникнення штрафів.

Увага! Оновлено телефони "гарячих ліній" Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Спрощено порядок справляння плати за землю у разі зміни власника нерухомості

Так, якщо обов’язок сплати плати за землю переходить до іншої особи у зв’язку зі зміною власника нерухомого майна, то сума плати, внесена попереднім користувачем, може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів нового користувача земельної ділянки.

Це можливо за умови відшкодування новим власником (користувачем) сплаченої суми попередньому платнику на підставі висновку контролюючого органу.

Такі нововведення внесені Законом № 4536 (набрав чинності з 01.10.2025).

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України:

- у разі набуття права власності на будинок, будівлю чи споруду, право власності на земельну ділянку, на якій розміщено об’єкт, переходить до нового власника автоматично;

- якщо земельна ділянка перебуває у користуванні (зокрема в оренді), то до набувача нерухомості переходить і право користування нею.

Право власності або користування земельною ділянкою виникає з моменту його державної реєстрації. Власники землі та землекористувачі починають сплачувати плату за землю з дня виникнення відповідного права.

Нові правила спрямовані на спрощення процесу переходу обов’язку сплати плати за землю при зміні власника нерухомості, уникнення подвійної сплати та підвищення прозорості розрахунків із бюджетом.

Довідково: Закон № 4536 – Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства»».

Інформацію про реквізити рахунків для сплати податків і єдиного внеску платники можуть отримати на вебпорталі ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що інформацію про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску платники податків можуть отримати у рубриці «Рахунки для сплати платежів» на вебпорталі ДПС.

Для цього необхідно:

- перейти на вебпорталі ДПС у розділ «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/;

- обрати територіальний орган ДПС за місцем основного або неосновного податкового обліку;

- завантажити необхідну таблицю з реквізитами рахунками;

- здійснити пошук за відповідним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом класифікації єдиного внеску та назвою територіальної громади;

- використати реквізити рахунків при заповненні платіжної інструкції для сплати платежів до бюджету та єдиного внеску.

Звертаємо увагу!

Для допомоги платникам на вебпорталі ДПС створений розділ «Онлайн навчання».

Там зібрано корисні відео, презентації та матеріали про:

- сплату податків та єдиного внеску;

- повернення платежів з бюджету;

- та багато іншого.

Перейдіть за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/splata-podatkiv-ta-edinogo-vnesku--povernennya-platejiv-z-byudjetu.

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15.01.2025 № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.

Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219, внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100«Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Національна стратегія доходів: вдосконалення кадрової політики

Стратегічна мета вдосконалення кадрової політики ДПС – посилення кадрового потенціалу податкових органів, створення кваліфікованої, ефективної, злагодженої та мотивованої роботи працівників Служби, що узгоджується із стратегічними цілями ДПС.

Очікуваними результатами вдосконалення кадрової політики є:

- підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів ДПС;

- підвищення якості та ефективності надання сервісних послуг; -посилення інституційної спроможності ДПС;

- підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДПС;

- підвищення мотивації працівників органів ДПС, оскільки вони переконуються у важливості своєї роботи та її впливі на розвиток ДПС;

- поліпшення внутрішньої комунікації;

- ефективніше управління ризиками завдяки встановленню правильних ключових показників та їх постійному моніторингу.

ФОП здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу: що з єдиним внеском?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

Крім того, відповідно до змін, внесених Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (набрав чинності 01.01.2026) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464) за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзац дванадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за осіб, зазначених, зокрема, в абзаці дванадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з п.п. 2 п. 4 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) (далі – Порядок № 178) обчислення єдиного внеску, зокрема, за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад, які відповідно до п.п. 2 п. 4 Порядку № 178 визначені платниками єдиного внеску.

Разом з тим, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Враховуючи викладене, починаючи з 01.01.2026 фізична особа – підприємець, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, звільняється від сплати єдиного внеску за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2025 року?

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2026 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2025 року платникам не надається.

Єдиний рахунок – зручний механізм сплати платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами) (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Алгоритм переходу на єдиний рахунок:

перший крок – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;

другий крок – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

третій крок – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.

Звертаємо увагу, що єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35¹.3 статті 35¹ Податкового кодексу України платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

З 1 березня 2026 року – нові форми звітності для виробників та продавців підакцизних товарів

З 1 березня 2026 року суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, подаватимуть звітність за оновленими формами.

Відповідні зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2025 року № 641, яким затверджено нові форми звітів та порядок їх заповнення.

Щомісяця звітність подається до територіальних органів ДПС:

- за оновленою Формою № 1-ВП (місячна) – виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та суб'єктами господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини;

- за оновленою Формою № 1-ОП (місячна) – суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також операції з ввезення та вивезення відповідної продукції.

Щороку звітність подається:

за оновленою Формою № 1-ВП (річна)

- малими виробництвами пива, дистилятів та виноробної продукції;

- суб’єктами господарювання, які здійснюють вирощування тютюну, з можливістю відображення обсягів вирощування та посівних площ.

Наказом також передбачено:

- удосконалений порядок відображення: обсягів продукції, переданої або отриманої на відповідальне зберігання; обігу відходів тютюнової сировини та залишків;

- нові коди і види продукції, товарів та сировини для відображення інформації про залишки та обсяги придбаної, виробленої та реалізованої тютюнової сировини (ферментованої, неферментованої).

Зауважимо: під час опрацювання проєкту наказу, оприлюдненого на сайті Мінфіну для отримання зауважень та пропозицій від представників бізнесу, враховано позицію Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» щодо порядку відображення у звітності відомостей про обіг відходів тютюнової сировини.

Наказ № 641 розроблено на виконання вимог статті 72 Закону України № 3817-ІХ та з метою приведення чинних нормативно-правових актів у відповідність до законодавства. Нові форми замінять ті, що діяли за наказом Мінфіну № 296.

Довідково

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами).

Наказ Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 «Про затвердження форм звітності про залишки, обсяги виробництва, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини, обсяги вирощування тютюну, посівну площу, порядку їх подання та заповнення, Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару/сировини», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2026 року за № 3/45397 (зі змінами).

Наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 липня 2024 року за № 1011/42356 (зі змінами).

Форма № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (зі змінами).

Форма № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (зі змінами).

До уваги роботодавців!

І це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні важливі податки та збори: єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.

Плюси задекларованої праці:

- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

- гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);

- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;

- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:

- не фіксується в офіційних документах;

- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;

- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.

Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства для роботодавців передбачено штрафи, а також податкові наслідки.

Наголошуємо, що задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.

Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного забезпечення)---

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що з 01.01.2026 триває Деклараційна кампанія 2026. Громадяни мають право скористатись правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2025 році по (31.12.2026 (включно)).

Порядок застосування платником податку на доходи фізичних осіб (податок) – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2025 році: 3028,00 грн х 1.4 = 4240,00 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2025 році: 3028,00 грн х 1.4 х 50 відс. = 2120,00 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 25000 грн., розпочинався 14 серпня 2025 року і платником податків у серпні 2025 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 25000 грн. (з 14.08.2024 по 13.08.2025), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2025 році, що не перевищує 21200,00 грн (4240,00 грн. х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 10600,00 грн (4240,00 грн х 5 місяців х 50 відсотків).

Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки платника податків

Нормами Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обовʼязків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).

Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки платника податків, визначені ПКУ:

реєстрації платником податку;

подання звітності;

повне декларування;

своєчасна сплата належних платежів до бюджетів.

До уваги ФОП – платників єдиного податку, які здійснювали охоронну діяльність!

Охоронна діяльність – це надання послуг з охорони власності та громадян.

Суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії (п. 1 ст. 1 Закону України № 4616).

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).

Розділ 80 «Діяльність охоронних служб та проведення розслідувань» КВЕД ДК 009:2010 включає, зокрема такі класи:

80.10 «Діяльність приватних охоронних служб»;

80.20 «Обслуговування систем безпеки».

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

З 01 січня 2026 року Законом № 4698 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ доповнено новим п.п. 11, згідно з яким, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку другої або третьої групи.

Слід зазначити, що платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від провадження охоронної діяльності.

Підпунктом 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ встановлено, що доходом платника єдиного податку для ФОПа є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

У разі отримання доходу у 2026 році від здійснення охоронної діяльності у 2025 році ФОПом – платником єдиного податку (другої або третьої груп), яка до 01.01.2026 здійснювала таку діяльність згідно з КВЕД ДК 009:2010 і яку з 01.01.2026 виключено з реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності, є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, у разі відсутності документального підтвердження того, що це кошти за послуги з охоронної діяльності, поставлені до 01.01.2026.

У такому випадку за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, може бути анульовано реєстрацію платника єдиного податку та оподатковано такий дохід за ставкою єдиного податку у розмірі 15 відс., відповідно до п.п. 4 п. 293.4 ст. 293 ПКУ.

Якщо платник єдиного податку надасть контролюючому органу документальне підтвердження того, що такі кошти надійшли за послуги з охоронної діяльності, поставлені до 01.01.2026, то порушень умов перебування на спрощеній системі оподаткування не виникає.

Довідково:

Закон України № 4616 – Закон України від 22 березня 2012 року № 4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі змінами та доповненнями);

Закон № 4698 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Е-повідомлення – про помилкову сплату платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено діє сервіс ДПС України «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення»електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення містить:

податковий номер платника;

назву та код територіального органу ДПС;

код території;

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати необхідно подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для фізичних осіб?

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Фіскальний чек – не тільки гарантія сплати усіх податків з продажу товарів/надання послуг, а й захист споживача

Фіскальний чек – це не формальність. Якщо товар виявився неякісним або послуга не відповідає очікуванням, саме чек стає єдиним доказом покупки й ключем до захисту прав споживача: повернення, обміну чи компенсації.

Крім того, видача фіскального чека запобігає приховуванню реальних обсягів торговельної виручки, торгівлі необлікованими товарами через мережу «Інтернет» та уникненню від оподаткування при онлайн-продажах.

Нагадуємо, що завдяки новому цифровому сервісу «TAX Control» можна повідомити про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Доступ до сервісу цілодобовий і з будь-якого пристрою.

Зміни для продавців підакцизних товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що з 01 жовтня 2025 року для ліцензіатів роздрібної торгівлі алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет та пальним діють нові вимоги.

Йдеться про нові правила щодо дотримання ними вимог рівня середньої щомісячної заробітної плати (СЗП) та загального місячного оподатковуваного доходу (ЗМОД).

Нагадуємо, що розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання (СЗП)/загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання – ФОП, що не має найманих працівників (ЗМОД), має становити:

1. 1,5 мінімальних заробітних плат – для всіх місць роздрібної торгівлі:

- розташованих за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

- з площею торговельної зали до 500 м².

Ця відстань визначається не лише між місцем роздрібної торгівлі та адміністративним центром області, де воно знаходиться, а й між ним та іншими адміністративними центрами України.

2. 2 мінімальні заробітні плати – для всіх інших суб’єктів, якщо хоча б одне місце торгівлі не відповідає умовам пункту 1.

Ці вимоги поширюються на всіх працівників суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а не лише на тих, які безпосередньо працюють у місцях такої роздрібної торгівлі.

Як розраховувати СЗП/ЗМОД:

- Для підприємств із працівниками СЗП визначається на основі показників, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Сума нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, ділиться на кількість працівників, яким нараховано зарплату за звітний період (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

- Для фізичних осіб – підприємців без найманих працівників ЗМОД – це фактично отриманий оподатковуваний дохід за місяць від усіх видів господарської діяльності, у грошовій та негрошовій формі, з урахуванням вимог обраної системи оподаткування.

Детальніше з інформацією можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/komentari-fahivtsiv-dps/944395.html.

Безбар’єрність послуг: технічні рішення для доступності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) акцентує увагу, що ДПС України активно розширює безбар’єрні можливості, роблячи взаємодію з платниками зручною та доступною для кожного. У центрі уваги – створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі громадяни, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей.

Безбар’єрний доступ у податкових органах включає:

- Фізичну доступність: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп.

- Інформаційну доступність: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали,

- Цифрову доступність: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування податкових підрозділів.

Технічні рішення для доступності:

- Мобільний застосунок «Моя податкова» – швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення прямо зі смартфона.

- Сервіс «TAX Control» – цифровий інструмент для повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.

- Контакт-центр ДПС – зручний канал для консультацій і оперативних відповідей на запитання платників через телефонні дзвінки та переписку в месенджері.

Основні принципи безбар’єрності:

- Гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном.

- Прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку.

- Універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.

Безбар’єрність – це не лише стандарт сервісу, а й важливий крок до інклюзивного суспільства. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають ДПС забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.

Спрощено реєстрацію для волонтерів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) спрощено заяву, а також запроваджено можливість отримувати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.10.2025 за № 1460/44866), яким оновлено Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Що змінилося?

Спрощено форму Заяви № 1-РВ про включення або внесення змін до Реєстру волонтерів.

Відтепер фізичній особі – благодійнику не потрібно зазначати в заяві категорії осіб, визначені підпунктами «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, на користь яких надається благодійна допомога.

Це означає менше формальностей і швидше подання документів.

Електронний витяг із Реєстру – нова можливість

Для благодійників, які вже включені до Реєстру, запроваджено ще одну зручну опцію – отримання витягу з Реєстру в електронній формі.

Такий витяг надсилається ДПС у відповідь на електронний запит благодійника.

Крім того, витяг автоматично формується та надсилається у випадках:

- включення фізичної особи до Реєстру;

- внесення змін до даних волонтера;

- виключення з Реєстру.

Як подати заяву

Як і раніше, заяву за формою № 1-РВ (оновленою) можна подати в електронному вигляді засобами електронної комунікації, зокрема через Електронний кабінет.

Форма F1308304 доступна за посиланням:

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm

Процедура подання заяви та форма для заповнення розміщені тут:

https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/

Спрощення процедур та цифрові сервіси – це ще один крок до підтримки благодійників і волонтерів, які щоденно роблять важливу справу для країни.

Особливості автоматичного стягнення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:

здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ, якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПКУ).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПКУ).

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший п. 95.3 статті 95 ПКУ).

Абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 (далі – Порядок № 669).

Порядок № 669 регламентує інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей під час формування, передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі та їх виконання у процесі здійснення контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу, іншої заборгованості відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22, 19 прим. 1.1.38 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, пунктів 95.3, 95.5 статі 95, п. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 1 розділу І Порядку № 669).

Обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника під час передавання платіжних інструкцій здійснюється з використанням системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) (п. 2 розділу ІІ Порядку № 669).

ДПС щодня не пізніше 09 год 00 хв на підставі наявних в інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) ДПС даних станом на початок поточного дня генерує інформацію про належні до стягнення суми, що обліковуються в ІКС ДПС, за платниками податків, щодо яких є підстави для формування платіжних інструкцій (абзац перший пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).

Територіальний орган ДПС опрацьовує та підтверджує інформацію про належні до стягнення суми не пізніше 10 год 00 хв (абзац другий пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).

На підставі підтвердженої інформації про належні до стягнення суми в ІКС ДПС формуються платіжні інструкції (абзац третій пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).

Територіальний орган ДПС опрацьовує сформовані платіжні інструкції шляхом накладення на них кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб та печатки територіального органу ДПС (абзац перший пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 669).

ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства підписаних територіальними органами ДПС платіжних інструкцій відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (абзац другий пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 669).

Казначейство після успішної автоматичної перевірки реквізитів платіжних інструкцій невідкладно направляє засобами СЕП НБУ зазначеним у них надавачам платіжних послуг платника повідомлення, які містять в собі платіжні інструкції, про що невідкладно інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення щодо кожної платіжної інструкції (пункт 8 розділу ІІІ Порядку № 669).

Надавач платіжних послуг платника забезпечує перевірку реквізитів платіжних інструкцій, за результатами якої у разі заповнення реквізитів із порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 формує та невідкладно передає Казначейству повідомлення про відмову у її виконанні, про що Казначейство невідкладно інформує ДПС відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 669).

Платіжні інструкції, які пройшли перевірку, надавач платіжних послуг платника відповідно до Інструкції № 163 бере до виконання (пункт 10 розділу ІІІ Порядку № 669).

Слід зазначити, що система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в ІКС ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу, стосується лише юридичних осіб.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог Порядку № 669 процес формування платіжних інструкцій для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно статті 95 ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення з податку на нерухомість: на що звернути увагу та коли звертатися за звіркою

Алгоритм дій платника, якщо отримано податкове повідомлення-рішення (ППР) щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Терміни та умови оплати

З моменту отримання ППР власник нерухомості має 60 днів, щоб сплатити податок.

Важливо: навіть якщо повідомлення не надійшло, але ви є власником нерухомості, обов’язок зі сплати податку залишається. Перевірити нарахування можна самостійно.

Коли варто звернутися за звіркою?

Перш ніж вносити кошти, уважно перевірте дані. Звернутися до податкової для звірки варто, якщо:

- у ППР вказано об’єкт, який вам не належить;

- сума податку виглядає неправильною;

- виявлено помилки у площі, частці власності, періоді володіння або пільгах;

- нерухомість є, але ППР так і не надійшло.

Як швидко вирішити питання?

Пропонуємо кілька зручних способів:

- Онлайн – найзручніше

Через Електронний кабінет платника можна подати звернення та підтвердні документи з використанням КЕП, не виходячи з дому.

- Особисто

Зверніться до Центру обслуговування платників – за місцем реєстрації (Дніпропетровщина – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/)

- Телефоном

Отримайте консультацію через «гарячі лінії» податкової служби Дніпропетровщини – (098) 294 33 71 – управління оподаткування фізичних осіб: відповіді на питання, зокрема стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами).

Крім того, з питань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичні особи можуть звертатись за такими номерами телефонів «гарячих ліній»:

(093) 741 24 13 – територія обслуговування м. Дніпро;

(093) 634 67 22, (093) 427 81 42 – територія обслуговування Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів м. Дніпра;

(067) 286 25 05, (066) 969 97 49 – територія обслуговування Дніпровського району (лівий берег м. Дніпра);

(093) 837 97 75 – територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра;

(096) 876 10 59 – територія обслуговування Криворізького району;

(063) 794 79 83 – територія обслуговування Нікопольського району;

(068) 559 12 46 – територія обслуговування Самарівського району;

(066) 574 07 33, (075) 622 28 30 – територія обслуговування Павлоградського району;

(093) 511 31 09 – територія обслуговування Кам’янського району.

З 01.01.2026 запроваджено зміни до порядку оподаткування прощеного боргу фізичних осіб

Законом України від 03.12.2025 № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» внесено зміни до абз. 1 п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з 01.01.2026 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку додатково включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

У такому випадку кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто виконання кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Кредитор, у тому числі кредитор – фінансова установа, зобов’язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому виконано рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором - фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

При цьому встановлено особливості оподаткування суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

Так, згідно з положеннями пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відтепер не включаються:

- така основна сума боргу перед кредитором - фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність;

- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

«Моя податкова» – сучасний інструмент реалізації Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 17 лютого 2026 о 10:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для Державної податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.

Так, мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова» забезпечує громадянам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, доступ до ключових функцій Електронного кабінету: отримання інформації про адресу реєстрації та обʼєкти оподаткування; направлення запиту на отримання відомостей про доходи; подання заяви для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього; подання податкової декларації про майновий стан і доходи та декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця 1-3 груп; перегляд інформації про стан розрахунків з бюджетом та можливість сплати податків; надсилання листів, запитів тощо. Функціонал додатку постійно оновлюється з урахуванням потреб користувачів.

Можливість подання звітів і запитів, листування з контролюючими органами через смартфон значно заощаджують час та ресурси платників податків. Тож ДПС продовжує роботу над удосконаленням цифрових сервісів та посиленням довіри громадськості до податкових органів.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Іноземні доходи оподатковуються ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо, чи оподатковуються ПДФО доходи, отримані громадянином іноземної держави, який одночасно є фізичною особою, зареєстрованою в Україні як суб’єкт підприємницької діяльності (ФОП), у вигляді: грошових коштів або фінансових активів, отриманих в дарунок та спадщину від матері – громадянки та податкового резидента іноземної держави; доходу від першого продажу нерухомого майна протягом календарного року, розташованого на території іноземної держави, яке отримане у спадщину або перебувало у власності менше трьох років, повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) є, зокрема:

фізична особа – резидент, яка отримує доходи які з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента України визначено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого:

фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній із держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днем приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, реєстрація особи суб’єктом підприємницької діяльності є достатньою умовою для визначення такої особи резидентом України.

Дохід із джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів діяльності за межами митної території України, у тому числі проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщина, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, у тому числі рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, доходи, отримані з джерел за межами України, зокрема грошові кошти або фінансові активи, отримані в дарунок від матері; грошові кошти або активи, отримані у спадщину від матері; від продажу нерухомого майна, розташованого за межами території України – є для цілей оподаткування іноземним доходом.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім окремих видів доходів, встановлених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Крім того, згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (тобто платників податку – фізичних осіб), об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, передбачені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Чи має можливість платник самостійно визначати обсяг торгової виручки (виторгу) та доходу, отриманого ним під час застосування РРО / ПРРО?

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством тощо.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО (далі – ПРРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Частиною першою ст. 13 Закону № 265 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (зі змінами) затверджено вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування та вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування (далі – Вимоги).

Згідно зазначених Вимог, РРО повинен формувати періодичні звіти фіскальної пам’яті за будь-який відрізок часу з початку його експлуатації, а ПРРО повинен забезпечувати створення та друкування (за потреби) періодичного звіту за будь-який період з початку його застосування.

Враховуючи вищезазначене, кожен суб’єкт господарювання має можливість самостійно визначати обсяг торгової виручки (виторгу) та доходу, отриманого ним під час ведення господарської діяльності із застосуванням РРО/ПРРО, в тому числі за місяць чи інший необхідний йому період.

Куди сплачується військовий збір у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

Відповідно до п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (зі змінами) (далі – Порядок № 1588), відповідно до п. 10.13 розд. X якого, платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

З огляду на вищезазначене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.

При цьому Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2029 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ).

При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8502 31 00 00, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та акумуляторів електричних ємністю менш як 100 А•год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).

Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.

Водночас норми п. п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.

Податкова служба Дніпропетровщини: інклюзія в ЦОПах

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) в центрах обслуговування платників податків (ЦОП) забезпечено встановлення моніторів, які в часи обслуговування платників податків використовуються для відображення черги та іншої важливої інформації, та на яких, у т. ч., розміщуються інформаційні матеріали з сурдоперекладом (жестовою мовою) для осіб з порушенням слуху.

Крім того, для зручності відвідувачів ЦОПів ГУ ДПС, здійснено виготовлення тактильних табличок із шрифтом Брайля.

Вищезазначені таблички введені в експлуатацію та встановлені на всіх адміністративних будівлях ДПІ, в яких розташовані ЦОПи.

Також на вхідних прозорих дверях кожного ЦОПу встановлені контрольні позначки (сигнальні стрічки та кола).

Інклюзія – це про повагу до різноманітності та суспільство, де кожен почувається прийнятим.

Національна стратегія доходів: Електронний кабінет надає платнику широкий спектр можливостей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Електронний кабінет (Е-кабінет) – це електронний сервіс, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо. Е-кабінет працює 24/7 і не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.

З метою побудови сучасної ефективної податкової системи України Е-кабінет забезпечує реалізацію наступних завдань Національної стратегії доходів (НСД):

- спрощення комунікації між платниками та контролюючими органами: Е-кабінет надає платникам можливість виконувати свої податкові зобов’язання дистанційно, що робить контакт з податковою службою максимально комфортним, прозорим та ефективним;

- зменшення адміністративного навантаження: завдяки Електронному кабінету у платників значно скорочується час на подання документів та отримання необхідної інформації, зменшуються витрати на ведення бухгалтерського обліку, мінімізується паперова робота;

- підвищення ефективності адміністрування: функціонал Е-кабінету надає можливість автоматизувати низку процесів, пов’язаних з обліком, поданням звітності, сплатою податків, аналізом даних тощо;

- підвищення податкової дисципліни: завдяки доступності інформації і спрощенню процедур бухгалтерського та податкового обліку Е-кабінет сприяє добровільній сплаті податків та зниженню рівня ухилення від оподаткування;

- інтеграція з іншими державними сервісами: Е-кабінет є частиною загальної цифровізації держави, інтегруючись, зокрема, з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг «Дія», що дозволяє фізичним особам отримувати комплексні послуги.

Отже, за допомогою Е-кабінету платник має можливість у комфортних умовах подати звітність, зареєструвати податкові і акцизні накладні, листуватись з податковою, переглядати стан розрахунків з бюджетом, отримувати відомості з реєстрів тощо.

Крім того, за допомогою Е-кабінету громадяни можуть дистанційно подати заяву для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО), а також внести зміни до ДРФО, отримати відомості про доходи, перевірити стан розрахунків з бюджетом, сплатити податки та інше.

Е-кабінет – це зручна оперативна та безпечна онлайн-взаємодія з податковою службою.

ДПС нагадує ліцензіатам про обов’язкове подання заяви після сплати платежу за ліцензію

Державна податкова служба України нагадує: сплата чергового платежу за ліцензію – це лише перший крок. Після оплати потрібно обов’язково ще подати «Заяву про внесення чергового платежу». Без неї процес вважається незавершеним.

Форми заяви:

- паперова

- електронна

Що треба вказати в заяві:

- код класифікації доходів бюджету,

- суму внесеного платежу,

- номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення такої плати.

Після отримання заяви орган ліцензування автоматично формує витяг із реєстру ліцензіатів і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.

Це підтверджує, що платіж за ліцензію зараховано, а діяльність ведеться законно.

Нагадуємо: обов’язкова своєчасна сплата річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію передбачена Законом України № 3817 від 18 червня 2024 року.

Платіж слід здійснити до початку нового річного або квартального періоду, а після сплати обов’язково повідомити про це орган ліцензування у встановленому порядку.

Довідково:

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами)

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального»

Самозайняті особи: на період служби діє звільнення від виконання податкових зобов’язань

ФОПам та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, – військовослужбовцям надані податкові преференції

Пунктом 25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що самозайняті особи, тобто фізичні особи – підприємці (ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, (військовослужбовці) на весь період їхньої військової служби звільняються від обов’язку:

- нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відповідно до розділу IV ПКУ;

- нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ;

- нарахування, сплати та подання звітності з військового збору (далі – ВЗ) у складі податкової звітності з ПДВ або єдиного податку відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково

Період військової служби – з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (п. 25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підстава для звільнення від податкових зобов’язань

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – Державною податковою службою України (далі – ДПС), з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – ЄДРПВР), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Міністерство оборони України (далі – МОУ) – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає ДПС в електронній формі відомості з ЄДРПВР.

Самозайнята особа – військовослужбовець має найманих працівників та уповноважує іншу особу виплачувати їм зарплату: особливості подання звітності, нарахування і сплати ПДФО та ВЗ

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за контрактом, має найманих працівників і на строк своєї військової служби, на особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, обов’язок з нарахування та утримання ПДФО та ВЗ з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе така уповноважена особа.

ПДФО та ВЗ, нараховані та утримані уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою (звільненою з військової служби) самозайнятою особою, у тому числі особою, яка проходила військову службу за контрактом, протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.

Податкова звітність про суми ПДФО та ВЗ, нараховані та утримані уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб протягом строку військової служби самозайнятої особи, подається демобілізованою самозайнятою особою протягом 150 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) у порядку, встановленому ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених ПКУ (п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Довідково

Положення п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

ДПС отримала відомості з ЄДРПВР: дії органу податкової служби

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих ДПС з ЄДРПВР, контролюючий орган не проводить нарахування:

- авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ,

- та авансових внесків з ВЗ, передбачених підпунктом 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ,

починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та ВЗ, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, ПДФО, ВЗ в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт.

ФОПам, які мали або не мали найманих працівників, призваним на військову службу під час мобілізації або залученим до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, реєстрація яких як платника єдиного податку анульована за рішенням контролюючого органу на підставі п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ під час проходження ними військової служби, контролюючий орган відновлює таку реєстрацію з дати анулювання.

Довідково

Відповідно до п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших доходів і зборів, передбачених ПКУ, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, тобто 180 неоподатковуваних мінімумів громадян (180 х 17,00 грн = 3060,00 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із послідовних кварталів.

Самозайнята особа – військовослужбовець до дати мобілізації не дотримувався термінів виконання податкових обов’язків: умови звільнення від відповідальності

Самозайнята особа, яка у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ, за умови виконання таких обов’язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

Відомості відсутні в ЄДРПВР або ДПС не отримала їх від МОУ: що треба зробити самозайнятій особі – військовослужбовцю?

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання ДПС відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації ФОПа та особи, яка провадять незалежну професійну діяльність, така самозайнята особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.

Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу, відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Податковою службою Дніпропетровщини протягом 2025 року зменшено нарахування мобілізованим ФОПам

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області впродовж минулого року відповідно до положень пункту 25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ мобілізованим фізичним особам – підприємцям відкориговано (зменшено) нарахування:

- з єдиного податку на суму 2 863,8 тис. грн, що на 2 623,7тис. грн більше ніж у 2024 році;

- з військового збору по платниках єдиного податку на суму 736,0 тис. гривень

Наголошуємо, що на фізичних осіб, які зареєстрували підприємницьку діяльність після мобілізації, податкові преференції, визначені пунктом 25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не розповсюджуються. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.

Національна стратегія доходів: щодо стягнення податкового боргу

На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.

Так, загалом за січень – грудень 2025 року по юридичним особам – боржникам Дніпропетровської області сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 331,4 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 126,9 млн гривень. При цьому кількість направлених електронних платіжних інструкцій в 2025 році склала 300,9 тис. платіжних інструкцій, сума стягнутих за ними коштів – 46,3 млн. гривень.

З 01.01.2026 по 12.02.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 393,3 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 33,4 млн гривень.

Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.

Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

Дніпропетровська філія "Газмережі": як правильно розмістити газову плиту в приміщенні

Наступна

За організації Виконавчого комітету Томаківської селищної ради «Асоціація саперів України» провела навчання у Томаківській селищній раді