Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

опубліковано 14 серпня 2025 року о 12:29

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Запрошуємо оцінити рівень корупції в органах ДПС – стартувало опитування

З 12 серпня 2025 року до 20 серпня 2025 року Державна податкова служба України проводитиме опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Шановні платники податків, просимо Вас відповісти на питання, щоб оцінити корупційні ризики в органах ДПС та надати пропозиції щодо їх усунення/мінімізації.

Опитування є анонімним, добровільним та не займе багато часу.

Ваші відповіді допоможуть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС та стати кращими для Вас.

Опитування можна пройти за посиланням: https://forms.gle/Yd9jnQZKhJ8o6egWA або шляхом сканування QR-коду:

Після опрацювання результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС.

Вдячні за надану допомогу!

Сплатити податки можна через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами та доповненнями.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання, можна отримати в Електронному кабінеті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання та є користувачем Електронного кабінету, для отримання інформації про наявність (відсутність) у неї податкового боргу (заборгованість) може скористатись сервісами «Електронного кабінету».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У приватній частині Електронного кабінету меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів.

Меню відображає зведену інформацію щодо кожного виду платежу: орган ДПС, назва платежу, платіж (код), територія (код), реквізити рахунків зі сплати податків, зборів, платежів та єдиного соціального внеску та детальну інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, залишок несплаченої пені, податковий борг (заборгованість) або надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах, у розрізі проведених операцій.

Самозайняті особи та громадяни мають можливість здійснити сплату податків, зборів, платежів та єдиного соціального внеску скориставшись будь-якою із запропонованих платіжних систем.

Крім того, режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» містить направлені платнику інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із наданням реквізитів її сплати.

Мобільний застосунок «Моя податкова» надає доступ платникам податків (фізичні особи) до електронних сервісів податкової служби, у тому числі до інформації про стан розрахунків з бюджетом (розділ «Стан розрахунків з бюджетом») та податковий борг (розділ «Мої дані»).

Також, мобільний застосунок забезпечує отримання платниками податків повідомлень про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання (розділ «Повідомлення»). Для зручності платники податків мають можливість його сплатити із використанням будь якої із запропонованих платіжних систем.

Мобільний застосунок «Моя податкова» впроваджено на цифрових платформах iOS, Android, завантажити мобільний застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play.

Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або з використанням «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Сервіс «Інформація про КОРО»: як користуватись?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що доступ до підрежиму «Інформація про КОРО» режиму «Реєстри» Електронного кабінету надається користувачу після проходження ним електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua., за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Пошук інформації у підрежимі «Інформація про КОРО» здійснюється за основними реквізитами. Користувачу у поле пошуку необхідно ввести податковий номер / серія та номер паспорта суб’єкта господарювання та/або найменування суб’єкта господарювання та/або фіскальний номер книги обліку розрахункових операцій.

Отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за однією адресою декількома суб’єктами господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5% об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних.

Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, будівлі визначено як криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Згідно зі ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями встановлена ст. 52 Закону № 3817 за кожний окремий РРО) / ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі.

Отже, у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями декількома суб’єктами господарювання у місцях торгівлі за однією адресою, кожен з таких суб’єктів господарювання зобов’язаний придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням РРО / ПРРО, що використовуються ним у такому місці торгівлі.

Суб’єкт господарювання втратив реєстраційне посвідчення на РРО: чи передбачена відповідальність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

Резидент Дія Сіті нараховує дивіденди фізичній особі: що з ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.5.5 п. 170.5 ст. 170 ПКУ не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, які нараховуються на його користь емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах, за умови що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Де в Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що відповідно до п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених ст. 42 Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ (у т.ч. якщо воно було оскаржено в адміністративному/судовому порядку) користувач може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Згода на розкриття іншому платнику податків податкової інформації: можливості Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами) (далі – Порядок № 637) платникам податків надається право отримати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 637, в електронній формі з накладенням кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу.

Для надання податкової інформації іншим платникам податків платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі (далі – Згода), шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків (п. 23 розд. ІІ Порядку № 637).

Платники податків (юридичні особи), які є користувачами Електронного кабінету, мають можливість у режим «Згода на передачу інформації контрагенту» меню «Згоди на передачу інформації» приватної частини Електронного кабінету надати платнику податків (контрагенту) Згоду. Самозайняті особи мають можливість надати Згоду у режимі «Згода на передачу інформації» меню «Налаштування» приватної частини Електронного кабінету.

Для надання згоди платнику податків необхідно: вказати податковий номер контрагента, визначити вид інформації, зберегти та підписати згоду.

Платник податків (контрагент) може переглянути інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб у меню «Інформація про бізнес-партнера» приватної частини Електронного кабінету вказавши податковий номер платника, який надав згоду на отримання інформації.

Для отримання витягу «Податкова інформація за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі» необхідно натиснути кнопку «Сформувати витяг» (інформація формується у режимі реального часу).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Авансові внески з військового збору для ФОП: граничні строки сплати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Водночас, згідно з п. 57.2 ст. 57 ПКУ у разі коли відповідно до ПКУ або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум платнику податку, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені, зокрема в ПКУ, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи), сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Отже, граничний строк сплати авансового внеску з військового збору для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи, у разі якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день, не переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Порядок зберігання ПН/РК, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до стст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 . 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

Мобільний застосунок «Моя податкова»: для отримання податкової знижки подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи у зручному форматі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що мобільний застосунок «Моя податкова» у розділі «Послуги» надає можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки:

- оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;

- вкажіть суму витрат відповідного виду;

- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);

- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);

- підписуйте та надсилайте.

Завантажуйте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay, ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів.

Крім цього вам доступна можливість надіслати лист до контролюючого органу:

- оберіть «Надіслати лист до ДПС»;

- оберіть контролюючий орган;

- зазначте тип, тематику та короткий зміст листа;

- прикріпіть лист в електронному вигляді розміром до 5 Мб (файл або фото);

- підпишіть та надішліть.

Цінуйте свій час, долучайтесь та використовуйте податкові сервіси.

Портал «Дія»: отримання відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) наголошує, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема джерела отримання доходів, сума нарахованих та/або отриманих доходів та сума нарахованих та/або сплачених податків (п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями).

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру встановлений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі (п. 1 розд. X Положення № 822).

Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. X Положення № 822).

Згідно з абзацом першим п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822.

Отримати відомості про джерела / суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:

- в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розд. Положення № 822;

- в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).

Таким чином будь-який громадянин України (старше 18 років) може подати запит на отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Для цього необхідно зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.

Обрати період, за який громадянин хоче отримати інформацію.

Надіслати запит.

Отримати повідомлення про готовність надання відомостей на електронну адресу.

Воно буде доступним у розділі «Зверніть увагу» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.

Самі відомості можна завантажити в розділі «Документи» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.

Порядок отримання технологічних сертифікатів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегруються до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.

Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа передбачена п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.

Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:

- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка) у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/вкладка «технологічні сертифікати»);

- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Як знайти інформацію в Електронному кабінеті щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) акцентує увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»).

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платникам можливість створення заяв та запитів для отримання інформації.

Для отримання інформації щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, платник може подати запит за кодом форми J/F 1320101 «Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено», в якому зазначити запитувану інформацію на певну дату.

Режим «ПН/РК, реєстрація яких зупинена» меню «Моніторинг ПН/РК» містить інформацію по накладних/розрахунках коригування реєстрацію яких зупинено в розрізі періодів та контрагентів. Також, за заданими параметрами пошуку накладних/розрахунках коригування, перейшовши за активним посилання «реєстраційного номеру» документа відображається відповідна інформація щодо отримання контролюючим органом пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК.

Деякі особливості зняття з обліку в контролюючих органах договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що пунктом 67.4 ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п. 11.20 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку, а також у разі втрати ознак платника податку, які визначені ПКУ, за умови відсутності грошових зобов’язань і податкового боргу або після їх погашення (для договорів про спільну діяльність та договорів управління майном).

При надходженні до контролюючого органу судового рішення, інформації щодо прийняття судом рішення або документів, що підтверджують наявність підстав для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції, заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – заява за формою № 8-ОПП) може не подаватись.

У разі анулювання реєстрації платником ПДВ уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або управителя майна за договором управління майном або анулювання реєстрації платником акцизного податку уповноваженої особи підставою для зняття з обліку може бути відповідна заява або рішення про таке анулювання.

Згідно з п. 11.2 розд. ХІ Порядку № 1588 для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції уповноважена особа (управитель майна, інвестор) зобов’язана подати до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:

- заяву за ф. № 8-ОПП;

- документ, підтверджуючий припинення договору (контракту) про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції.

Заява за ф № 8-ОПП та копії документів, передбачені п. 11.2 розд. ХІ Порядку № 1588, можуть бути подані до контролюючого органу в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; технічними засобами електронних комунікацій, зокрема через електронний кабінет, в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Підпунктом 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ визначено обставини, за якими можуть проводитись документальні позапланові виїзні перевірки платника податків, зокрема, у разі коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.

У разі подання заяви про зняття з обліку в контролюючих органах договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції, у тому числі якщо цей договір визнано недійсним в судовому порядку, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП (далі – довідка за ф. № 12-ОПП).

З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру (п. 11.12 розд. ХІ Порядку № 1588).

Таким чином, після подання документів для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції контролюючий орган приймає рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків. У разі підтвердження факту відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган видає уповноваженій особі (управителю майна, інвестору) довідку за ф. № 12-ОПП.

ПРАЦЮЙ ОФІЦІЙНО – ЗАХИЩАЙ СЕБЕ, ПІДТРИМУЙ АРМІЮ!

Офіційне працевлаштування – це важлива складова європейських стандартів життя

Тільки задекларована праця забезпечує стабільність і захист для працівника, сприяє розвитку економіки та підвищує обороноздатність нашої країни

Сплачуючи податки та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівник отримує соціальні гарантії, пенсійне забезпечення, оплачувані лікарняні та відпустки, захист трудових прав

Працюючи легально і відповідально кожен з нас може зробити внесок у свій захист та зміцнення нашої держави

Безкоштовний електронний ключ КНЕДП ДПС України – можливість дистанційного спілкування з державними органами

Що таке електронний ключ та навіщо він потрібен?

У цифрову епоху електронний ключ став невід’ємним інструментом для бізнесу та громадян. Він дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.

Електронний ключ, або кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), – це цифровий аналог власноручного підпису, який гарантує:

- ідентифікацію особи: підтверджує, що документ підписаний саме вами;

- цілісність документа: гарантує, що документ не був змінений після підписання;

- юридичну силу: електронний документ, підписаний КЕП, має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом;

- зручність: ви можете використовувати КЕП для взаємодії з різними державними органами та електронними сервісами;

- надійність: ДПС є державним органом, що гарантує надійність та безпеку електронних ключів своїх клієнтів.

Клієнти Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (КНЕДП ДПС) мають можливість користуватись електронними ключами, які мають ряд переваг:

- можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів (планшетів, ноутбуків), так і зі смартпристроїв;

- використання електронних ключів дозволяє вирішувати чимало питань дистанційно, в тому числі і в державних органах, не відвідуючи їх особисто, що значно економить час та надає можливість уникати черг;

- електронні ключі є захищеними, персоналізованими та безпечними у застосуванні та користуванні електронними сервісами при безконтактній взаємодії користувачів та державних органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

- за допомогою електронних ключів можна здійснювати листування з державними органами в режимі онлайн мережі інтернет, формувати та надсилати електронні документи, запити на отримання інформації тощо.

Крім того, до органів ДПС можна подати заяви для реєстрації платниками окремих податків, заяви на упорядкування надміру/помилково сплачених коштів, звітність, вести документообіг, сплачувати податки та інше. Також у громадян є можливість перевірити загальну інформацію про себе, як платника податків та про об’єкти оподаткування, переглянути повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання, подати податкову декларацію про майновий стан та доходи, подати запит про суми виплачених доходів.

Для ознайомлення користувачів з кваліфікованими електронними довірчими послугами функціонує сайт КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua), на якому можна отримати детальну інформацію щодо отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, розміщення відокремлених пунктів реєстрації (ВПР) та режиму їх роботи, ознайомитися з нормативною базою та отримати відповіді на поширені питання, здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки та інше.

Записатися в електронну чергу до конкретного ВПР можна за телефоном 0 800 501 007 і таким чином спланувати свій візит до представництв КНЕДП ДПС.

Як отримати безкоштовний електронний ключ від КНЕДП ДПС?

Щоб отримати кваліфіковані електронні довірчі послуги (ЕДП) вперше, або якщо термін дії сертифікатів завершився, користувачу необхідно:

На офіційному інформаційному ресурсі КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) ознайомитись з Регламентом та умовами Договору про надання ЕДП.
Підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг», обравши відповідну категорію (юридична особа, філія, іноземне представництво, органи державної влади; електронна печатка чи печатка РРО, фізична особа та ін.).
Звернутися до обраного ВПР з оригіналами документів для ідентифікації користувача, підготовленим пакетом документів для реєстрації і флеш-носієм.

Користувачам надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів за електронним запитом на сайті КНЕДП ДПС ще на 2 роки у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» за умови, якщо:

- чинні сертифікати;

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, назва та код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Довідково

Надання кваліфікованих електронних довірчих послуг усім суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам забезпечує управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління).

Відокремленими пунктами реєстрації управління, що здійснюють надання кваліфікованих електронних довірчих послуг від імені КНЕДП ДПС, протягом першого півріччя 2025 року сформовано 20 722 кваліфіковані сертифікати електронного підпису та печатки, що на 5 772 сертифікати або 38,6 % більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року

Багато клієнтів скористались сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та самостійно згенерували ключі та продовжили кваліфіковані сертифікати відкритих ключів ще на 2 роки. Цей сервіс значно економить час платникам і дозволяє оновити сертифікати за 2 – 3 хвилини, не відвідуючи ВПР.

У Дніпропетровській області надання кваліфікованих електронних довірчих послуг здійснюється у 8 ВПРах, які розташовані у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.

Користуйтеся нашими послугами!

Алгоритм запису на візит до ЦОП (електронна черга) через вебпортал ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що абзацом другим розд. I Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП», центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві та державних податкових інспекціях, які є їх структурними підрозділами, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

Електронна черга – сервіс попереднього запису до ЦОП для отримання адміністративних та інформаційних послуг.

Для запису через вебпортал ДПС до електронної черги (запис в ЦОП) необхідно:

1. На головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua ) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг». Натиснути кнопку «Продовжити».

2. Зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу.

3. Перейти за посиланням та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».

Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.

Також Контакт-центр ДПС (за номером 0800-501-007) здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП (електронна черга).

Понад 29,5 млрд грн надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Протягом січня-липня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 29,5 млрд гривень. Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька наголосила, що це майже на 7,7 млрд грн, або на 35,1 відс. більше у порівнянні з січнем – липнем минулого року.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила платникам області вдячність за свідомість та відповідальність.

«Сумлінна сплата податків – це вчасне наповнення бюджетів, це стабільність економіки і вагома підтримка Збройних Сил України. Системна та якісна комунікація з бізнесом і фахові консультації залишаються пріоритетом у роботі податкової служби Дніпропетровщини. Це сприяє формуванню відповідальної податкової культури», – зазначила Теодозія Чернецька.

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталія Прокопенка.

Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язковому декларуванню підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі. При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише квартир, будинків, кімнат, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок. Такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором 5%.

Згідно з п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ.

Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст.119 прим.1 ПКУ.

Так, згідно з ст.119 прим.1.1 п.119 прим.1 ст.119 прим.1 ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.

Дії, передбачені п.п.119 прим.1.1 п.119 прим.1 ст.119 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення.

Крім того, згідно з п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п.170.1 ст.170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст.35 прим.1 ПКУ (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп.167.2 – 167.5 ст.167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податкового зобов'язання з податку на доходи та військового збору за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Термін подання декларації про майновий стан і доходи до 01 травня наступного року (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Податок на нерухомість: звірка об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через вебпортал ДПС.

Фізособою – резидентом отримано дохід від продажу нерухомого майна: що з військовим збором?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою 5 відс., визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.

Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи викладене, частина доходу, отриманого фізичною особою від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Право уповноваженої особи ФОПа на підписання та подання документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок) та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, який набрав чинності 06.09.2022.

Дія Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб – резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 розд. І Порядку). Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення (п. 8 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 36.4 ст. 36 ПКУ визначено, що виконання податкового обов’язку оже здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Оскільки фізична особа – підприємець може вести справи, пов’язані зі сплатою податків, через свого представника (уповноважену особу) відповідно до ст. 19 ПКУ, то такий представник (уповноважена особа) має право підписати та подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків у паперовій формі до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надіслати поштою з повідомленням про вручення.

При цьому у разі подання заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків особисто законним представником (уповноваженою особою) фізичної особи – підприємця необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.

У разі надіслання поштою заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків надсилається копія довіреності, засвідченої в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та копія документа, що посвідчує особу такого представника.

Як отримати копії квитанцій про надсилання електронних документів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу (п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ). Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).

Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.5 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Отримання витягу з реєстру платників ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу платників, що порядок подання запиту та отримання витягу з реєстру платників ПДВ визначено розділом VІІ Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Якщо запит про отримання витягу було подано в електронному вигляді через Електронний кабінет, то витяг протягом 2 робочих днів від дати надходження запиту надсилається до Електронного кабінету, де розміщується у режимі «Перегляд звітності». Відкриття та перегляд витягу здійснюється шляхом натискання на запис із запитом про отримання витягу у цьому режимі та подальшим переходом за вкладкою «J(F)1401704».

Також витяг можна отримати у контролюючому органі або поштою (за рахунок одержувача) у разі зазначення у запиті відповідного способу отримання витягу.

Про дублікати касових чеків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу платників, що згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).

Підпункти 1, 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26), дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 27 чека. Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

- створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Пункт 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, контрольна стрічка ПРРО – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Надомна чи дистанційна робота – не схованка від офіційного оформлення

Незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована – відповідно до Кодексу законів про працю України та податкового законодавства.

- Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60-1 КЗпП.

- Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60-2 КЗпП.

Офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника

Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення – це ризики:

Практика оформлення «на слово» або роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки). Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1393).

Абзацом шостим ст. 1 Закону № 1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, відноситься до неякісної та небезпечної продукції.

Статтею 5 Закону № 1393 встановлено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу.

Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом України № 1393 (ст. 6 Закону України № 1393).

Вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію (ст. 8 Закону № 1393).

Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.

З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена.

При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної у відповідності з вимогами Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витр

+ат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

При цьому, абзацом першим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

- визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки; розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;

- з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, та ставки податку.

У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;

- визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;

- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;

- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Нагадуємо, по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.

Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитловій нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Якщо змінено адміністративний район діяльності (перереєстрація платника податків), чи потрібна перереєстрація ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».

Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).

При цьому, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).

Несвоєчасна сплата розстрочених сум податкового боргу: відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що підпунктом 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Згідно з п. 4.6 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Чи нараховується єдиний внесок на нецільову благодійну допомогу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок: надходження до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини зросли майже на 25 відсотків

Протягом січня – липня цього року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском державні цільові фонди майже на 25,2 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн, або на 24,8 відсотків більше минулорічних надходжень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової Дніпропетровщини наголосила, що добросовісна відповідальна сплата єдиного внеску – це не тільки вчасно виплачені пенсії, а й захищені соціальні гарантії кожного на відпустку, лікарняні та інші виплати і допомоги.

Про оскарження рішень контролюючого органу

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розд. IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку та має включати таку інформацію:

- прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;

- найменування контролюючого органу;

- реквізити оскаржуваного рішення;

- підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;

- обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;

- вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;

- відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;

- відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;

- адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

- перелік документів, які додаються до скарги.

Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.

Випадки відмови у реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що пунктом 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:

- автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);

- ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;

- щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки

Задекларована праця – офіційне оформлення трудових відносин відповідно до законодавства. Це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні податки та збори, включаючи єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.

Плюси задекларованої праці:

- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

- гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);

- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;

- плачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:

- не фіксується в офіційних документах;

- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;

- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.

Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.

Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.

Дії платника податків, якщо у його Електронному кабінеті відображена недостовірна інформація щодо стану розрахунків з бюджетом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) доводить до відома, що платник податків має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів Державної податкової служби України(далі – ДПС) за формою F/J1300207 (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Платник отримує витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за формою F/J1400207 у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту. При цьому Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.

Одночасно стаття 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) зазначає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація про сплату податків, зборів та єдиного внеску (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.

Стаття 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що пунктом 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 Порядку №417, Заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

- особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою;

- в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Офіційна робота: як сплата єдиного внеску гарантує соцзахист

Єдиний внесок, сплачений роботодавцем, забезпечує соціальний захист.

Коли працівник працює офіційно, він має доступ до державних соціальних фондів, виплати з яких фінансуються через ЄСВ:

- 22 % від заробітної плати – основне джерело фінансування лікарняних, декретних і допомоги з безробіття.

Це гарантує:

- виплати лікарняних, у разі хвороби працівника;

- виплати під час декретного лікарняного та декретної відпустки;

- виплати у разі призупинення трудового договору чи втрати роботи;

- зарахування страхового стажу для майбутньої пенсії.

Працівники, які працюють неофіційно, позбавляють себе цих виплат і гарантій, особливо у складних умовах воєнного стану.

Роздрібна торгівля на території села, селища: РРО/ПРРО для платників єдиного податку другої – четвертої груп

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (далі – Перелік), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336).

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

- сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Пунктом 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у пункті 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Строки подання декларації з акцизного податку за новою формою

З метою забезпечення реалізації новацій, передбачених Законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби», наказом Міністерства фінансів України від 05.06.2025 № 291 (Наказ № 291) внесені зміни до:

- форми декларації з акцизного податку,

- Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку,

що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами)

Нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення (п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України)

Наказ № 291 набрав чинності з 28.06.2025

Отже, податкова звітність з акцизного податку за оновленою формою, з урахуванням змін, внесених Наказом № 291, буде подаватись до контролюючого органу за місцем реєстрації платника акцизного податку, починаючи із звітності за звітний період «липень 2025 року», яка подається у терміни не пізніше 20 серпня 2025 року

Умови, за яких адвокат повинен ставати на облік у контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ)).

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 63.5 ст. 63 ПКУ та пунктом 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами) (далі – Закон № 5076).

Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:

- прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

- номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

- найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

- адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

- інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).

Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).

Чи оподатковуються податком на нерухоме майно передані в оренду приміщення навчальних закладів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок на нерухоме майно) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Пунктом «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно виключено будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Ключовою ознакою звільнення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг.

Таким чином, оскільки економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг, то на передані в оренду будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не поширюється дія п. «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Де платнику отримати інформацію про податковий борг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує про необхідність своєчасної сплати податків, зборів та платежів. Отримати інформацію про свій податковий борг та перевірити стан розрахунків з бюджетом платники можуть в приватній частині Електронного кабінету.

В меню Електронного кабінету «Стан розрахунків з бюджетом» платникам доступні:

- зведена інформація по кожному виду платежу та інформація по кожному виду податку в розрізі проведених операцій,

- перегляд даних,

- вивантаження зведеної інформації (.xls),

- реквізити для сплати податку (платежу).

Також в Електронному кабінеті платники можуть отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами за даними органів ДПС за будь-який рік з розрахунком пені на суму наявного податкового боргу. За бажанням платника Витяг може бути підписаний кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу.

Крім того, для фізичних осіб в Електронному кабінеті наявна можливість сплати податків, зборів, платежів з використанням запропонованих платіжних систем або QR-коду. При цьому якщо платник випадково здійснив платіж не за тими реквізитами, на наступний банківський день він отримує у приватній частині Електронного кабінету електронне інформаційне повідомлення з реквізитами такої платіжної інструкції. Зазначене повідомлення надходить у розділ «Вхідні/вихідні документи»/«Вхідні»/«Повідомлення». Одночасно в Електронному кабінеті стає доступною електронна форма Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (форма J/F1302002) для направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата податків.

Державна податкова служба України продовжує роботу над удосконаленням цифрових сервісів з метою задоволення потреб платників. Отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом та податковий борг фізичні особи можуть також за допомогою інших сервісів:

- у мобільному застосунку «Моя податкова» (наявна можливість сплати податкового зобов’язання);

- у чат-боті InfoTAX у месенджері Viber;

- через портал «Дія».

Заощаджуйте свій час та користуйтесь електронними сервісами ДПС!

Де можна ознайомитись з переліком документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, та режимом роботи пунктів обслуговування користувачів КНЕДП ДПС?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) доводить до відома, що детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Податкова знижка: українцями задекларовано до повернення з бюджету майже 470 млн гривень

У першому півріччі 2025 року понад 74 тисячі українців скористались правом на податкову знижку. Торік їх кількість була меншою на 1,5 тисячі. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, задекларована до повернення складає майже 470 млн грн. Порівняно з першим півріччям минулого року вона зросла на 25 %.

Найчастіше українці подають декларації для отримання податкової знижки за такими витратами:

- оплата навчання

- страхування та пенсійні внески

- сплата відсотків за іпотекою

ТОП-регіони за кількістю декларацій на податкову знижку:

- Львівщина – майже 10 тис.,

- Київ – 6 тис.,

- Київщина – 5,2 тис.,

- Дніпропетровщина – 4,4 тис.,

- Тернопільщина – 4,3 тисячі.

«Такий інструмент – це про довіру та партнерство між державою та платниками податків. Це приклад того, що податки працюють на людину», – додала Леся Карнаух.

Нагадаємо!

Для отримання податкової знижки платник податків подає декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.

До декларації додаються підтверджувальні документи:

- копії квитанції, чеків, платіжних доручень,

- копії договорів про надання послуг,

- документи про ступінь споріднення,

- паспорт тощо.

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет платника.

Детальніше як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.

Боротьба з тіньовою зайнятістю: цьогоріч завдяки заходам ДПС роботодавці оформили понад 2,8 тис. працівників

З початку 2025 року Державною податковою службою під час проведення фактичних перевірок встановлено понад 1,7 тис. фактів порушення законодавства щодо оформлення трудових відносин.

Завдяки проведеній роз’яснювальній роботі роботодавці оформили трудові відносини з понад 2,8 тис. найманих працівників.

Так, наприклад, при перевірці 3 суб’єктів господарювання, які займаються міжнародними перевезеннями вантажів та пасажирів, встановлено понад 90 фактів використання праці громадян без належного оформлення трудових відносин.

За результатами розгляду цих матеріалів Державна служба України з питань праці вже застосувала до таких роботодавців штрафні санкції на суму понад 3,1 млн гривень.

Також з початку року понад 1000 матеріалів фактичних перевірок, у яких задокументовано виявлені порушення законодавства про працю, направлено до Держпраці. Вона приймає рішення щодо накладення штрафів на таких суб’єктів господарювання.

Наразі за результатами розгляду матеріалів від ДПС органи Держпраці вже застосували до таких роботодавців штрафні санкції на суму майже 20,8 млн гривень. За більш ніж 380 фактами суб’єктам господарювання винесено попередження.

Наголошуємо, що податковий контроль ДПС здійснює з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику.

Про звільнення на період служби від сплати податків мобілізованих ФОП

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби.

Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» та набрали чинності 5 липня цього року.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звертає увагу на податки та платежі, що не сплачуватимуться:

- податок на доходи фізичних осіб,

- єдиний податок;

- військовий збір,

- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), якщо фізична особа – підприємець (ФОП) не має найманих працівників.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Реєстр) (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Що робити ФОП, щоб отримати пільги:

- якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;

- якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

Податкова служба не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.

Якщо ФОП було виключено з Реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.

Також мобілізовані ФОПи/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.

Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.

Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. Єдиний внесок у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.

Звітність з єдиного внеску подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.

Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:

- звітність – до 150 днів,

- сплата – до 180 днів.

У ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1150.

Готівкові розрахунки фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може надати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.

Оскільки Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначає порядок здійснення розрахунків фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та відповідно не поширюється на таких осіб.

Разом з тим, спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

Більш детально про готівкові розрахунки фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, – на інформаційному ресурсі ДПС України ЗІР за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37622 .

Безбар’єрність – це про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної

Якісне сервісне обслуговування платників – один з пріоритетів роботи податкової служби.

Під особливою увагою податківців – зручність та забезпечення потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення під час отримання ними послуг.

З метою забезпечення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до адміністративних будівель ДПС та її територіальних органів у приміщеннях центрів обслуговування платників (ЦОП) державних податкових інспекцій (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) створюються усі умови для комфортного отримання послуг. Як з точки зору орієнтування та навігації зі зрозумілими, чіткими та лаконічними покажчиками для пересування, так і з точки зору доступності до інформації – стенди з повідомленнями, контактами і не тільки освітлені та розміщені у доступних місцях з можливістю підійти до них на прийнятну відстань, що є зручним для ознайомлення.

Батьки, які отримують адміністративні послуги у ЦОПах ДПІ ГУ ДПС, можуть скористатися облаштованими дитячими куточками.

Для інформування платників про розроблення комплексних підходів щодо цифровізації сфер життя та публічних послуг на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота серед населення щодо функціонування електронних сервісів ДПС України.

Так, з метою популяризації та залучення платників до використання нових функціональних можливостей «Електронного кабінету», зокрема подання Заяви про бажання отримувати документ через «Електронний кабінет», серед платників розповсюджується розроблена листівка «Листування з ДПС онлайн: зручно, швидко, прозоро!».

У цілях створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів у віддалених куточках Дніпропетровської області юридичними та фізичними особами, у тому числі особами з інвалідністю та маломобільними групами населення, в ГУ ДПС працює мобільний центр обслуговування платників (далі – Мобільний ЦОП) для більш зручного та якісного надання послуг.

Мобільний ЦОП – це зручна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП ГУ ДПС.

Мобільний ЦОП надає адміністративні послуги та консультації; інформує про порядок надання адміністративних послуг та про впроваджені електронні сервіси податкової служби, а також переваги «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова».

У першому півріччі 2025 року Мобільним ЦОПом за участі ДПІ здійснено 954 виїзди до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 318 адресних виїздів до маломобільних груп населення. Фахівцями мобільного ЦОПу надано понад 8,2 тис. адміністративних послуг, у тому числі майже 1,1 тис. адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення.

Мобільний ЦОП від ГУ ДПС – це доступність, зручність та інформаційна підтримка для соціальних груп населення, інструмент для забезпечення зручного обслуговування платників та підвищення рівня їх податкової культури.

Про обчислення фізособам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ)):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст.266 ПКУ встановлено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Сума обчислюється, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (п.п. 266.7.1¹ п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України: звертаємося, повідомляємо

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту: idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

Управління молоді і спорту Дніпропетровської облдержадміністрації інформує

Наступна

Дніпропетровська філія «Газмережі»: що треба знати про оплату за розподіл газу