Державна податкова служба України спільно з Міністерством цифрової трансформації зробили ще один крок до повної цифровізації податкових сервісів. Відтепер подати річну декларацію про майновий стан і доходи, а також оформити податкову знижку можна просто через портал «Дія».
Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
За її словами, цьогоріч 176 тисяч громадян вже прозвітували про свої доходи в межах деклараційної кампанії. Тож зараз новим цифровим способом можуть скористатися ті, хто хоче отримати податкову знижку.
«Подати декларацію на отримання податкової знижки громадяни можуть до кінця року. Цьогоріч ДПС вже отримала 57,4 тисячі декларацій українців, які бажають повернути частину сплаченого ПДФО за деякі витрати», – зазначила Леся Карнаух.
Важливо, що система передбачає автоматичне передзаповнення даних на основі інформації ДПС. Це значно спрощує процес подачі, мінімізує помилки та скорочує час на отримання послуги.
Як скористатися сервісом:
Авторизуйтеся на порталі Діяза допомогою КЕП.
Знайдіть послугу «Податкова декларація про майновий стан і доходи фізичних осіб».
Оберіть опцію: задекларувати дохід чи отримати податкову знижку.
Перевірте дані – система підтягне інформацію з баз ДПС.
Для податкової знижки виберіть вид і внесіть суму понесених витрат за:
- освіту – оплата за дитсадок, школу та інші навчальні заклади;
- іпотеку – сплата відсотків за кредитом;
- страхування – внески за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення;
- медичні послуги – витрати на допоміжні репродуктивні технології чи окремі види лікування;
- благодійність – пожертви неприбутковим організаціям.
Завантажте документи про витрати: квитанції, чеки, договори з надавачами послуг тощо.
Внесіть рахунок, на який хочете отримати знижку.
Перевірте декларацію, підпишіть КЕП та надішліть.
«Податкові послуги в декілька кліків – важлива складова розвитку сервісів ДПС. Подання декларацій через вже звичний і зручний для українців інтерфейс порталу Дія спростить платникам взаємодію із податковою. А вже наступна деклараційна кампанія буде ще активнішою завдяки новому способу звітування про доходи. Хоча традиційні способи теж продовжують працювати і вдосконалюватись», – наголосила Леся Карнаух.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що сплата податків, зборів та платежів особливо під час викликів, це відповідальність і особистий внесок кожного у підтримку обороноздатності нашої держави.
Нагадуємо, що платники податків, які провадять господарську діяльність і отримують дохід або є роботодавцями і мають найманих працівників, зобов’язані у терміни, визначені законодавством, своєчасно сплачувати податки і збори до бюджетів.
Наголошуємо, що добросовісно виконані платниками обов’язки щодо сплати податкових платежів – це своєчасно отримані кошти і державним бюджетом, і місцевими бюджетами, за рахунок яких фінансуються оборонні заходи, державні програми, а також потреби територіальних громад і соціальне забезпечення їх мешканців.
Акцентуємо увагу, що сплата податків є невід'ємною частиною ведення будь-якого бізнесу і відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою – це шлях до нашого європейського майбутнього.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2026 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2025 року платникам не надається.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що після оплати чергового платежу за ліцензію потрібно обов’язково ще подати «Заяву про внесення чергового платежу». Без неї процес вважається незавершеним.
Форми заяви:
- паперова;
- електронна;
Що треба вказати в заяві:
- код класифікації доходів бюджету;
- суму внесеного платежу;
- номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення такої плати.
Після отримання заяви орган ліцензування автоматично формує витяг із реєстру ліцензіатів і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.
Це підтверджує, що платіж за ліцензію зараховано, а діяльність ведеться законно.
Нагадуємо: обов’язкова своєчасна сплата річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію передбачена Законом України № 3817 від 18 червня 2024 року.
Платіж слід здійснити до початку нового річного або квартального періоду, а після сплати обов’язково повідомити про це орган ліцензування у встановленому порядку.
Довідково:
Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями);
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 оновлено Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.10.2025 за № 1460/44866).
Так, спрощено форму Заяви № 1-РВ про включення або внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр), а також запроваджено можливість отримувати витяг із Реєстру в електронному вигляді, що сприяє оперативному оформленню документів і надає зручний доступ до власних даних онлайн.
Фізичній особі – благодійнику не потрібно зазначати в заяві категорії осіб, визначені підпунктами «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, на користь яких надається благодійна допомога.
Для благодійників, які вже включені до Реєстру, запроваджено ще одну зручну опцію – отримання витягу з Реєстру в електронній формі.
Такий витяг надсилається ДПС у відповідь на електронний запит благодійника.
Крім того, витяг автоматично формується та надсилається у випадках:
- включення фізичної особи до Реєстру;
- внесення змін до даних волонтера;
- виключення з Реєстру.
Заяву за формою № 1-РВ (оновленою) можна подати в електронному вигляді засобами електронної комунікації, зокрема через Електронний кабінет.
Форма F1308304 доступна за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
Процедура подання заяви та форма для заповнення розміщені тут:
https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/
Спрощення процедур та цифрові сервіси – це ще один крок до підтримки благодійників і волонтерів, які щоденно роблять важливу справу для країни.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.
Правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок № 148).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.
Правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (ПСП), на яку він має право згідно з ПКУ, визначено Порядком № 1227.
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) за встановленою Державною податковою службою формою.
Для застосування ПСП з підстав, передбачених у п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, зокрема одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, подає:
- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
- копію паспорта.
Одинокою матір’ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Довідково:
ПКУ – Податковий кодекс України;
Порядок № 1227 – Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.
Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 глави 6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено ст. 66 глави 6 ПКУ. Відповідно до п. 66.5 ст. 66 глави 6 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в заяві за формою № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється. (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.У випадку заміни смартфону на базі операційних систем Android та iOS користувачу, у якого наявний кваліфікований електронний підпис, що зберігається у «Хмарному сховищі» Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач), потрібно звернутися до одного з представництв Надавача із необхідним переліком документів для отримання нового електронного підпису.
Ознайомитись з переліком документів, необхідних для реєстрації, та представництвами Надавача можна на вебсайті Надавача у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» (https://ca.tax.gov.ua/etrusted-services та https://ca.tax.gov.ua/contacts відповідно).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.
Частиною третьою ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено п.п. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 ПКУ.
Поряд з цим, п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ст. 111 ПКУ).
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.
Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в редакції, визначеній розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» роботодавці/платники внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску (далі – Звіт) за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Оскільки подання Звіту регулюється ПКУ, то якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, – останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.
Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період дії воєнного стану в Україні, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.41.2.2 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників) включаються резиденти Дія Сіті за умови відповідності такому критерію:
показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті.
Відповідно до абзаців третього – шостого п.п. 4 п. 3 розд. Ⅱ Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 року № 495, показник середнього рівня сплати до зведеного бюджету (РСЗБУ) обраховується загалом по Україні за резидентами Дія Сіті відповідно до Реєстру Дія Сіті та визначається за такою формулою:
РСЗБУ = СПр / Кр, у гривнях, де:
СПр – сплачено всього податків до зведеного бюджету резидентами Дія Сіті за останні чотири квартали, у гривнях;
Кр = кількість резидентів Дія Сіті, юридичних осіб.
Згідно з п. 8.1 ст. 8 ПКУ в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ.
Враховуючи зазначене, при розрахунку показника рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентом Дія Сіті для його включення до Переліку платників враховуються усі податки, платником яких є резидент Дія Сіті відповідно до норм ПКУ.
ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44388
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).
У таблиці даних у графі 2 зазначається вид економічної діяльності відповідно до КВЕД окремо для кожного виду діяльності.
У графі 3 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що придбаваються платником податку. Їх необхідно зазначати ідентично тим, які зазначає постачальник у податковій накладній.
У графі 4 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються платником податку. Коди таких товарів/послуг повинні відповідати КВЕД, зазначеному у графі 2.
Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву суб’єкта господарювання, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим частини другої ст. 9 Закону № 996 реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень абзацу восьмого частини другої ст. 9 Закону № 996 не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з п. 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до норм Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.3 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.10 Положення № 88 вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.
Які документи потрібно формувати щодня
Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, суб’єкти господарювання зобов’язані:
- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки у електронній формі;
- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця);
Скільки потрібно зберігати документи
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.
Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО;
Фактично підприємці повинні забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО. Всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.
Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На запитання відповідала заступник начальника управління-начальник відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Дмитренко.
Питання: Як можна отримати довідку про відсутність заборгованості?
Відповідь: Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року №733 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 р. за № 1102/32554 (далі Порядок №733).
Довідка формується за відсутності у платника за даними
інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, та іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву до контролюючого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника;
- в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Питання: Чи можливе стягнення коштів з рахунку боржника без рішення суду?
Відповідь: Вимогами п.95.5 ст.95 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково або надміру сплачених ним грошових зобов’язань та бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Питання: Який механізм примусового списання коштів з рахунків юридичних осіб - боржників?
Відповідь: Безпосередньо стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу виконується контролюючим органом шляхом формування та направлення платіжних інструкцій.
На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі.
Питання: Які підстави для звільнення майна платника з податкової застави?
Відповідь: Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
отримання контролюючим органом рішення про вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, прийнятого відповідно до Закону України"Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану",а саме рішення керівника військово-цивільної адміністрації. При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено (підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу);
отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
визнання податкового боргу безнадійним (визначений п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу );
набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55Податкового кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера контролюючого органу засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (п. 13 розд. ІІ Положення № 148).
Пунктом 25 розд. III Положення № 148 передбачено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення № 148.
Враховуючи викладене, благодійній організації необхідно оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, у тому числі вилучені із «скриньки», та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Згідно з підпунктами 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відс. (абзац другий п.п. 2 і абзац другий п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (абзац третій п.п. 2 і абзац третій п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
У податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) відповідно до абзацу другого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ окремо відображається, зокрема, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків.
Питання звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку та військового збору платниками єдиного податку, призваними на військову службу під час мобілізації та тих, з якими укладено відповідний контракт, врегульоване п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи, зокрема, фізичні особи – підприємці, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Слід зазначити, що положеннями глави 1 розд. XIV та п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не встановлено заборони щодо подання Декларації у період проходження військової служби з метою відображення отриманого доходу та подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни ставки (групи) єдиного податку та сплати єдиного податку в розмірі 15 відс. від суми перевищеного доходу.
Тобто, ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи, яка призвана на військову службу під час мобілізації або залучена до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, яка в період військової служби продовжувала здійснення господарської діяльності та отримувала доходи, у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи, має на загальних умовах дотримуватися вимог підпунктів 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, підпунктів 2 і 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ та подати:
заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни групи платника єдиного податку (з другої на третю) не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
Декларацію, в якій декларується загальна сума отриманого доходу від здійснення господарської діяльності та окремо сума перевищення доходу і сума єдиного податку, обчислена із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 15відсотків.
При цьому, враховуючи положення ст. 296 ПКУ, Декларація подається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
З урахуванням абзацу першого п. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку сплачують єдиний податок (за ставкою 15 відс.) протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Декларації за податковий (звітний) квартал.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що з 01.01.2026 введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).
Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
Не є платниками внеску:
роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;
роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;
дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.
Комфорт, доступність і рівні можливості для кожного – не привілей, а право.
Отримати адміністративні та інші послуги у податковій стало доступно, просто і зручно.
На Дніпропетровщині у центрах обслуговування платників (ЦОП) сервісне обслуговування громадян з порушеннями слуху здійснюється за допомогою послуги перекладу жестовою мовою. При цьому, використовується Web-система «Сервіс УТОГ –24/7». Сервіс є безоплатним.
Для цього платник має звернутися до модератора ЦОПу, який організує спілкування за допомогою онлайн-сурдоперекладу.
Під час відеозв’язку із професійним перекладачем, який супроводжуватиме діалог у режимі реального часу, забезпечується двосторонній переклад – з української жестової мови на усну і навпаки.
Послуга спрямована на забезпечення комфортних умов для відвідувачів ЦОПів. Платник, незалежно від своїх можливостей, може у зручному форматі отримати адміністративні та інші послуги, податкову інформацію та необхідну допомогу.
Послуга перекладу жестовою мовою у ЦОПах – ще один важливий крок до створення доступного податкового сервісного простору, у якому відсутні бар’єри.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.
Що таке РНОКПП і для чого він потрібний?
Відповідно до вимог Податкового кодексу України кожна фізична особа незалежно від віку, громадянства чи місця проживання повинна бути зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО).
Картка платника податків (Картка) є необхідним документом для кожного громадянина України, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у ДРФО.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) потрібен для працевлаштування, отримання доходів, у тому числі соціальних виплат, відкриття рахунків у банку та інших важливих процедур.
Сьогодні отримати цей номер або внести зміни до своїх даних можна не лише особисто, а й онлайн.
За чотири місяці 2026 року на Дніпропетровщині видано 32 075 РНОКПП
Попит на отримання послуг у сфері ДРФО постійно зростає.
Торік у Дніпропетровській області для реєстрації та внесенням змін до ДРФО звернулось 131 288 осіб.
Працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області опрацьовано 38 595 облікових карток за формою № 1ДР, з них 486 – від іноземних громадян, та 92 693 заяви за формою № 5ДР. За цей час фізичними особами було отримано 117 519 РНОКПП.
Тенденція до збільшення кількості бажаючих отримати чи внести зміни в ДРФО зберігається і в поточному році. Станом на 01.05.2026 надійшло 35 588 заяв. Уже опрацьовано 8 456 облікових карток за формою № 1ДР, з них 123 – від іноземних громадян та 27 132 заяви за формою № 5ДР. Загалом за чотири місяці поточного року видано 32 075 РНОКПП.
Державна податкова служба продовжує розширювати перелік сучасних електронних сервісів для громадян. Відтепер отримати РНОКПП ще простіше – ця послуга доступна через систему «е-Консул» та у мобільному застосунку «Дія».
Новий сервіс реалізовано завдяки співпраці Державної податкової служби України, Міністерства закордонних справ, Міністерства цифрової трансформації та міжнародних партнерів.
Тепер громадяни України, які перебувають за кордоном, зокрема й діти до 18 років, можуть оформити податковий номер в електронному форматі без особистого відвідування податкових органів в Україні.
Раніше вони зверталися до закордонних дипломатичних установ, через які направляли документи до податкової служби, або ж змушені були тимчасово приїжджати до України для відвідування Центрів обслуговування платників. Процес міг тривати від двох до чотирьох тижнів.
Сьогодні подати заяву та необхідні документи можна дистанційно через систему «е-Консул» або безпосередньо у закордонній дипломатичній установі.
Крім того, завдяки сервісу е-Картка платника податків українці можуть оформити РНОКПП для дитини та отримати електронну картку платника податків онлайн у застосунку «Дія» – швидко, зручно та без відвідування податкової служби.
Подання заяви займає лише кілька хвилин, а готовий документ з’являється безпосередньо у смартфоні користувача.
Водночас громадяни, як і раніше, можуть отримати картку платника податків особисто в органах ДПС або скористатися мобільним застосунком «Моя податкова» чи електронним сервісом «Електронний кабінет».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
В електронній формі Облікова картка за формою № 1ДР подається через розділ «Облікова картка фізичної особи (1ДР)», Заява за формою № 5ДР через розділ «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)» меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.
Для приєднання до Облікової картки та Заяви сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «4. Додати копії документів». В полі «Назва документу» вибирається із переліку документ, який необхідно приєднати в полі «Файл документу».
Кожен документ має бути збережено окремо. За допомогою опції «+» збільшується кількість рядків для заповнення та приєднання документів (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).
Для збереження документів необхідно натиснути кнопку «Зберегти», підписати сформований документ кваліфікованим електронним підписом та направити до контролюючого органу.
При заповненні Облікової картки та Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно обирає з переліку контролюючий орган (код та назва), де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Незалежно від способу оформлення документа усі його форми мають однакову юридичну силу.
Цифровізація державних послуг і надалі залишається одним із пріоритетних напрямів розвитку сервісів для платників податків, роблячи їх доступнішими та комфортнішими для громадян незалежно від місця перебування.
Довідково:
Для отримання РНОКПП у будь-якому форматі необхідно подати облікову картку за формою № 1ДР (Облікова картка) та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження (за наявності), місце проживання, громадянство).
Фізичні особи також мають повідомляти контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (Заява).
Для заповнення Облікової картки та Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, така особа подає довідку про її взяття на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (із змінами).
Облікова картка фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР - додаток 2 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» (із змінами).
Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою № 5ДР – додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» (із змінами).
Автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній (Country-by-Country Reporting, CbC) уже діє між Україною та 99 країнами світу. Разом з тим автоматичний обмін звітами CbC ще не набрав чинності між Україною та низкою держав і територій.
Йдеться про Канаду, Соціалістичну Республіку В’єтнам, Державу Ізраїль, Республіку Казахстан, Федеративну Республіку Нігерія, Республіку Ботсвана, Республіку Кабо-Верде, Габонську Республіку, Гренландію, Республіку Гаїті, Ісламську Республіку Мавританія та Королівство Марокко.
Також наразі не підписано двосторонню угоду про автоматичний обмін звітами CbC між Україною та Сполученими Штатами Америки.
Для запуску автоматичного обміну звітами між конкретними державами мають бути завершені всі необхідні юридичні та технічні процедури з обох сторін. Якщо ці умови не виконані, механізм автоматичного обміну тимчасово не застосовується відповідно до положень Багатосторонньої угоди CbC.
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній є однією зі складових податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Він містить інформацію про розподіл доходів, прибутків, податків та економічної діяльності міжнародних груп компаній між різними юрисдикціями.
Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) Україна підписала 3 листопада 2022 року, а офіційно вона набула чинності 4 липня 2024 року.
Повний перелік країн, з якими вже діє та ще не діє автоматичний обмін за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/1011622.html.
Рекомендуємо враховувати актуальний статус міжнародного обміну інформацією під час планування діяльності, підготовки звітності та контролю за трансфертним ціноутворенням.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 14).
Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 14 Додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 1) до Декларації заповнюють виробники , платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію та платники податку, визначені п.п. 212.1.16 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
При цьому, у графах 12 – 14.7 Додатка 1 до Декларації проставляються специфічні ставки акцизного податку, зокрема:
у графі 12 «Специфічні ставки акцизного податку – з одиниці виміру (євро, грн)» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці товару (продукції), встановлені ст. 215 ПКУ;
у графі 14.1 «Специфічні ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) (євро, грн)» проставляється ставка акцизного податку в євро, гривнях (графа 12), приведена до одиниці виміру для обчислення податку, зазначену у графі 7, а для пального – ставка, розмір якої перераховано відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13).
Тобто, ставка акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару для заповнення гр.14.1 додатку 1 до Декларації визначається шляхом приведення ставки акцизного податку на визначений товар (графа 12) до одиниці виміру для такого товару (з графи 7), а для пального – шляхом приведення ставки на одиницю виміру товару відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13) (наприклад, якщо у графі 5 зазначено літр, то у розрахунку на 1 літр палива для реактивних двигунів: (27 × 10) / 1000 = 0,27 євро).
З початку року підприємства переробної промисловості тримають лідерство зі сплати податків до бюджету. За підсумками січня – квітня 2026 року сплачено 18,1 % від загального збору. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Ще 16,5 % забезпечили підприємства оптової та роздрібної торгівлі й ремонту автотранспорту.
Частка державного управління й оборони – 12,3 %, а фінансової та страхової діяльності – 9,3 %.
«Стійкість України – це насамперед про наших людей. Які попри постійні обстріли виходять на роботу. Це про наш бізнес, підприємства, які не зупиняються, продовжують працювати, виробляти, сплачувати податки», – зазначила вона.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року найбільшу динаміку сплати продемонстрували:
- переробна промисловість – підприємства галузі збільшили сплату на 21,6 млрд грн (+19,3 %),
- сфера державного управління та оборони – на 14,4 млрд грн (+18,8 %),
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів – на 10,5 млрд грн (+9,3 %),
- постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря – на 6,3 млрд грн (+15,3 %).
«За цими цифрами стоїть віра в Україну, колосальна праця мільйонів людей та тисячі рішень бізнесу продовжувати роботу попри всі виклики. Наше ж завдання, щоб кожен сумлінний платник міг завжди розраховувати на якісну та ефективну комунікацію з податковою, сучасні сервісні послуги без бюрократії», – наголосила очільниця ДПС.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1
Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.
Крок 2
Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.
Крок 3
Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
|
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) |